Фещук Павло Пилипович

Павло Пилипович Фещук (1910(1910), село Соломія, тепер Гайворонського району Кіровоградської області — 1971, місто Гайворон Кіровоградської області) — український радянський діяч, 1-й секретар Гайворонського райкому КПУ Кіровоградської області. Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958). Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.

Фещук Павло Пилипович
Народився	1910(1910) село Соломія, тепер Гайворонського району Кіровоградської області
Помер	1971(1971) місто Гайворон
Країна	Російська імперія  Українська РСР  СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Уманський державний педагогічний інститут
Учасник	німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Посада	депутат Верховної Ради УРСР
Військове звання	капітан
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився у родині селянина-середняка. У 1929—1930 роках — студент вечірнього робітничого факультету. У 1930—1933 роках — студент Уманського державного педагогічного інституту.

У 1933—1938 роках — вчитель неповної середньої школи в селі Маньківцях Барського району Вінницької області: завідувач навчальної частини середньої школи в селі Митках Барського району; інспектор шкіл Барського району Вінницької області. У 1938 році працював заступником завідувача шкільного сектору Вінницького обласного відділу народної освіти.

З грудня 1938 року — в Червоній армії. Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни. У 1941—1942 роках служив командиром батареї 131-го артилерійського полку 455-го (928-го) артилерійського корпусу Західного фронту. Був двічі поранений. Потім служив командиром батареї у 6-му запасному артилерійському полку Карельського фронту. Учасник радянсько-японської війни. У 1945 році служив ад'ютантом старшого 3-го дивізіону 6-го запасного артилерійського полку 1-го Далекосхідного фронту.

Після демобілізації працював директором середньої школи в селі Бандуровому Гайворонського району. До 1948 року — завідувач Гайворонського районного відділу народної освіти Одеської області.

У 1948—1950 роках — 2-й секретар Гайворонського районного комітету КП(б)У Одеської області. У 1950—1962 роках — 1-й секретар Гайворонського районного комітету КП(б)У Одеської (потім — Кіровоградської) області. З 1962 року — секретар Гайворонського промислово-виробничого партійного комітету КПУ Кіровоградської області.

До 1971 року — директор Гайворонського маслосирзаводу Кіровоградської області.

Звання

• капітан

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958)
• орден Леніна (26.02.1958)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (29.09.1945)
• медаль «За відвагу» (6.11.1942)
• медаль «За оборону радянського Заполяр'я»

Джерела

• газета «Кіровоградська правда» (Кіровоград) — 1959 рік — лютий.
• Заслужені люди Гайворон