Феофан Бабицький
Феофа́н Баби́цький (зг. 1593) — руський (український) церковний діяч Православної Церкви в Речі Посполитій. Архімандрит дорогобузький.
| Феофан Бабицький | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1593 | ||
| Підданство: | Польська Корона | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Бабицькі | |
Відомості
ред.Феофан Бабицький відомий, як архімандрит дорогобузький, настоятель Успенського монастиря в Дорогобужі. Походить зі шляхетського роду Бабицьких гербу Лодзя. Згадується в актах луцьких гродських книг у січні та червні 1593 року, а зокрема у його позовах до державці Дорогобужа пана Криштофа Лодзінського через сваволю підданих останнього.[1] Діяльність архімандрита Феофана припадає на період панування тут воєводи київського та маршалка землі волинської Василя-Костянтина князя Острозького, якому на той час належало містечко Дорогобуж, замок та монастир. Самому монастирю в цей час належали містечко Дорогобуж, село Монастирець та село Іллін зі ставком.
Джерела
ред.Дмитро Овсіюк (Київ, Україна) Монастирі Волинської Єпархії за матеріалами “Волынских Епархиальных Ведомостей”
Посилання
ред.- ↑ Дмитро Овсіюк. Монастирі Волинської Єпархії за матеріалами “Волынских Епархиальных Ведомостей” (українська) . Київ. с. 166.