Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Фелікс Платер (Платтер) (28 жовтня 1536, Базель - 28 липня 1614 Базель ) - швейцарський медик, натураліст і письменник-автобіографіст епохи Відродження.[7]

Фелікс Платер
Народився28 жовтня 1536[2]
Базель, Швейцарія[1]
Помер28 липня 1614(1614-07-28)[1][2][…] (77 років)
Базель, Швейцарія[1]
КраїнаШвейцарія
Діяльністьлікар, анатом, ботанік, науково-педагогічний працівник, викладач університету, психіатр, лікар-письменник, патологоанатом
Галузьмедицина, психіатрія і анатомія
Alma materУніверситет Монпельє і Базельський університет
ВчителіГійом Ронделе[4]
Відомі учніCaspar Hofmannd, Petrus Ryffd і Thomas Fincked[5]
Знання мовнімецька[2] і латина[6]
ЗакладБазельський університет
Посадаректор Базельського університетуd
БатькоThomas Platterd
Брати, сестриThomas Platter the Youngerd
Фелікс Платер, 1584 рік.

Життєпис

ред.

Син гуманіста Томаса Платера (старшого) (завдяки йому він отримав хорошу освіту, адже він був видатним лікарем, а також директором коледжу в Базелі), а також зведений брат письменника, і лікаря Томаса Платера (молодшого). З 1552 по 1557 рік він вивчав медицину в Монпельє, де він отримав ступінь доктора в 1556 році, потім працював лікарем в Базелі. У 1560 році він був призначений професором медицини і став придворним лікарем князів і дворян Верхнього Рейну. У 1571 році він був призначений лікарем міста і професором Базельського університету, неодноразово був його деканом і ректором. Він був відомий як колекціонер виробів мистецтва, музичних інструментів, анатомічних препаратів і мінералів. Монтень під час його поїздки до Швейцарії в 1580 році не пропустив можливості оглянути його гербарій.

Платер був піонером патологічної анатомії і один з основоположників судової медицини. Під впливом оптики в 1583 році він виявив, що кришталик служить для фокусування зображення на очному дні (а не сприймає світло, як вважав Гален) і аргументував свою теорію в клініці. У своєму тритомному підручнику «Праця про лікарську справу» (Praxeos medicae opus (Praxeos Medicae Tomi tres)) (1602-1608) Платер дав огляд клінічної медицини. У «Доповіді про чуму» (Pestbericht) під час Базельської епідемії чуми в 1610 і 1611 років він виступає першопрохідником-епідеміологом.

Він також представив першу класифікацію психічних розладів. Платеру в ній належить ряд пріоритетів. Він вперше в історії психіатрії дав абсолютно чітке підтвердження на екзогенне і ендогенне походження психозів. Також він першим користується анатомо-клінічним методом вивчення психічних розладів, яскравою ілюстрацією чого є вперше описаний ним випадок внутрішньочерепної мозкової пухлини.

В своєму «Щоденнику» (Tagebuch), який вперше був опублікований в 1840 році, він розповідає про свою молодість, життя студентів у Франції про перший період життя в Базелі до 1561 року.[8]

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118594915 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  6. CONOR.Sl
  7. L, Belusa; Am, Selzer; Bd, Partecke (1995 Sep). [Description of Dupuytren disease by the Basel physician and anatomist Felix Plater in 1614]. Handchirurgie, Mikrochirurgie, plastische Chirurgie : Organ der Deutschsprachigen Arbeitsgemeinschaft fur Handchirurgie : Organ der Deutschsprachigen Arbeitsgemeinschaft fur Mikrochirurgie der Peripheren Nerven und Gefasse : Organ der V... (англ.). PMID 7498844. Процитовано 2 грудня 2020.
  8. Felix Plater Summary (англ.).