Фельяни
Товариство друзів Конституції[4] (фр. Société des Amis de la Constitution), більше відомі як Фельяни (фр. Feuillants фр. вимова: [fœjɑ̃]) або Клуб фельянів (фр. Club des Feuillants) — політичне угрупування у Франції яке виникло під час Французької революції[5]. Воно виникло 16 липня 1791 року, коли ліві якобінці розділилися на помірних (фельяни), які прагнули зберегти положення короля та підтримали запропонований план Національних установчих зборів щодо конституційної монархії; і радикалів (якобінці), які хотіли б тиснути на продовженні прямих демократичних дій з повалення Людовика XVI. Це являло собою останню і найбільш енергійну спробу поміркованих конституційних монархістів спрямувати хід революції від радикальних якобінців[6].
Товариство друзів Конституції Société des Amis de la Constitution | |
|---|---|
 | |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Голова партії | Антуан Барнав Александр Ламет Адрієн Дюпор |
| Дата заснування | 18 липня, 1791 |
| Дата розпуску | 10 серпня, 1792 |
| Штаб-квартира | Ру Сен-Оноре, Париж |
| Ідеологія | модерантізм консерватизм[1] консервативний лібералізм[2] конституційний монархізм[1] |
| Позиція | центризм[3] |
| Офіційний колір (кольори) | синій білий (кольори монархії) |
| Друкований орган | La Gazette |
s_flag.svg)
Відомі фельяни: Лафайєт, Барнав, Дюпор, брати Ламети.
Назва - від монастиря ордену фельянів, в приміщенні якого члени клубу проводили свої засідання. Вони називали себе Amis de la Constitution. До повалення монархії (10 серпня 1792 року) фельяни були фактично правлячою партією. У березні 1792 року у відповідь на їх протидію війні з Австрією міністри фельяни були зміщені жирондистами. Заклеймовані їх противниками як роялісти, вони стали мішенню після падіння монархії. У серпні 1792 був опублікований список з 841 членів клубу[5] їх заарештували і судили за зраду. Барнав був гільйотинований 29 листопада 1793 року.
Назва збереглася протягом декількох місяців як образливий ярлик для помірних, роялістів і аристократів.
Примітки
ред.- ↑ а б Club of the Feuillants. Encyclopædia Britannica. Процитовано 5 квітня 2021.
- ↑ Austin Gill, ред. (1970). Life and Letters in France: The eighteenth century, by R. Fargher. Scribner. с. 204.
... A public career was now open to Chénier, as literary spokesman for the Feuillants the conservative liberal monarchists who , in December 1791, were the largest group in the Legislative Assembly. His devotion to liberty and the ....
- ↑ Israel, Jonathan (2014). Revolutionary Ideas: An Intellectual History of the French Revolution from The Rights of Man to Robespierre. Princeton University Press. с. 222.
- ↑ Це була початкова назва Якобінського клубу до його радикалізації народження Республіки.
- ↑ а б
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 10. Cambridge University Press. с. 304. (англ.)
- ↑ Israel, Jonathan (2014). Revolutionary Ideas: An Intellectual History of the French Revolution from The Rights of Man to Robespierre. Princeton University Press. с. 204–207.
Джерела
ред.- Encyclopædia Britannica Eleventh Edition