Тацинець Федір Іванович
Федір Іванович Тацинець (в деяких документах — також Татинець[1]; псевдо:«Крот»; 1 січня 1912, с. Келечин, жупа Мармарош, Угорське королівство — 20 березня 1939, с. Сойми, Карпатська Україна) — член ОУН та «Пласту» на Закарпатті, поручик Карпатської Січі, член генерального військового штабу ОНОКС, Хустський окружний комендант, організатор партизанського руху опору проти угорської окупації на території Волівського округу.
| Федір Тацинець | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| поручник | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження |
1 січня 1912 с. Келечин, жупа Мармарош, Угорське королівство, .svg){kind=small} Австро-Угорщина | ||||||||
| Смерть |
20 березня 1939 (27 років) с. Сойми,  Карпатська Україна | ||||||||
| Громадянство |
Карпатська Україна ОУН | ||||||||
| Псевдо | «Крот» | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність |
Карпатська Україна ОУН | ||||||||
| Вид ЗС |
 Карпатська Січ | ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
 Тацинець Федір Іванович у Вікісховищі | |||||||||
Життєпис ред.
Федір Тацинець народився 1 січня 1912 в селі Келечин (тепер Міжгірський район Закарпатської області). Осиротів у віці 8 років.
1927 г. старший брат віддав його навчатися в Ужгородську учительську семінарію.
1930 р. познайомився у скаутському таборі з викладачкою Стефанією Новаківською, з якою потім часто спілкувався в Ужгороді, та під її впливом приєднався до ОУН.
1 червня 1930 року в Ужгороді, за завданням ОУН здійснив замах на одного із лідерів москвофільства в краю о. Євменія Сабова, коли москвофіли відбували свій «День русской культуры», який повинен був задемонструвати «русскість» Карпатської України. Замах був невдалий — виконавця одразу схопила поліція. Всю провину за організацію замаху взяла на себе Стефанія Новаківська.
Засуджений чехословацьким судом до одного року ув'язнення, яке згодом було замінено на три роки. Після виходу на волю працював учителем.
У 1938–1939 рр. поручник Карпатської Січі, член генерального військового штабу ОНОКС, Хустський окружний комендант. У березні 1939 року організатор партизанського руху опору проти угорської окупації на території Волівського округу.
Після поразки Карпатської Січі, повіривши в амністію, повернувся до рідного села, де був заарештований. Розстріляний мадярами 20 березня 1939 року в селі Сойми[2].
Вшанування пам'яті ред.
17 березня 2013 року у його рідному селі Келечині встановлено меморіальну дошку.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ На Закарпатті вшанували Бандеру та Тацинця з нагоди їхніх уродин (ФОТО). Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
Джерела ред.
Посилання ред.
- У Келечині «Свобода» встановила меморіальну дошку Федорові Тацинцю [Архівовано 21 березня 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |