Фауста Корнелія
Фауста Корнелія (86 — після 51 року до н.е.) — аристократка, відома давньоримська матрона.
| Фауста Корнелія | |
|---|---|
| лат. Fausta Cornelia | |
| Народилася |
не раніше 90 до н. е. Греція |
| Померла |
30-ті до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1] |
| Батько | Луцій Корнелій Сулла[2][1][1] |
| Мати | Цецилія Метелла Далматік[1][1] |
| Родичі | Луцій Ліциній Лукулл |
| Брати, сестри | Фавст Корнелій Сулла[1][1][3], Cornelius Sullad, Корнелія Сулла, Корнелія Постумаd[1][1], Емілія Скавра[1][1], Марк Емілій Скавр і Марк Емілій Скавр[1][1] |
| У шлюбі з | Гай Меммій Гемел[2] і Тит Анній Мілон[2][4][3] |
| Діти | Гай Меммій |
Опис ред.
Представниця патриціанської родини Корнеліїв. Донька Луція Корнелія Сулли, консула диктатора, та Цецилії Метелли Далматік. Сестра-близнюк Фавста Сулли, квестора 54 року до н.е. У 71 році до н.е. вийшла заміж за Гая Меммія, претора 58 року до н.е. У 55 році до н.е. розлучилася з Меммієм та вийшла заміж за Тіта Аннія Мілона, претора 56 року до н.е. У січні 52 р. супроводжувала чоловіка в його поїздці у Ланувії, під час якої він убив свого ворога народного трибуна Клодія. Після засудження Мілона не пішла за ним у заслання до Массалії, а залишилася у Римі. Стала відомою ганебною поведінкою, своїми подружніми зрадами. Серед її коханців був історик Гай Саллюстій Кріспа. Останні роки життя мешкала у Римі, не втручаючись у політику.
Родина ред.
1. Чоловік — Гай Меммій, претор 58 року до н.е.
Діти:
- Гай Меммій, консул-суфект 34 року до н.е.
2. Тит Анній Мілон, претор 56 року до н.е.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б в Е. Придик Фауста, Корнелия // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXV. — С. 377.
- ↑ а б Любкер Ф. Sullae // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1322–1324.
- ↑ Любкер Ф. Milo // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 869–870.
Джерела ред.
- Macrob. Sat. II 2, 9
- Inschr. von Ephesos, II 403