Відкрити головне меню

Фастівський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця українського козацтва.

Фастівський полк
Утворено [[1685]]
Ліквідовано 1712
Центр Фастів
Полковники

Фастівським полковником під час повстання під проводом Б. Хмельницького у 1651 році був Іван Дзік (Iwan Dzik), який походив з тієї гілки польського роду Дзіків гербу Доліва, які були протестантами, осіли в Україні, прийняли «грецьку віру» та покозачилися[1].

Створений у 1685 році Семеном Палієм після відновлення козацького устрою на Правобережжі. Полковий центр — місто Фастів (нині Київської області).

До полку увійшли частина колишнього Білоцерківського полку та більша частина Паволоцького полку. Полк займав територію Київського воєводства від Дніпра до річок Уж, Случ, Тетерів, Рось.

У 1693 році чисельність полку сягала 3000 козаків. Полк став центром визвольного руху на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, чинив опір наступові польських військ, а в 1702 році повстав проти польської корони.

Протягом 1691—1696 брав участь у кількох походах проти Кримського ханства.

Під час повстання 1702—1704 р. паліївці захопили Білу Церкву (1702) та перенесли туди полковий центр. Формація проіснувала до 1712 року.

ПриміткиРедагувати

  1. Lasocki Z. Dzik Jan († przed 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 181. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати