Опис файлу

ОписДерев'яна церква Святого Миколи 1655 c. Дмитровичі Мостиського району 06.jpg	Українська: Дерев'яна церква Святого Миколи 1655 c. Дмитровичі Мостиського району Це фотографія пам'ятки культурної спадщини в Україні, номер у каталозі конкурсу «Вікі любить пам'ятки»: 46-224-0007
Час створення	18 вересня 2019
Джерело	Власна робота
Автор	Khymrysja

Місцеположення камери	49° 45′ 41″ пн. ш., 23° 21′ 22″ сх. д.	Перегляньте це та інші зображення поблизу на: OpenStreetMap	49.761389; 23.356111

Село Дмитровичі розташоване на відстані 4 км від древньої Судової Вишні на південь, а перша письмова згадка про нього датована 1461 роком. Дерев`яна церква, яка є унікальною пам’яткою монументальної сакральної архітектури національного значення, стоїть у західній частині Дмитрович, недалеко від головної дороги. Відомо, що у 1510р. вже існувала парафіяльна церква, яка за переказами стояла раніше в частині села Конюшки... Теперішню збудували у 1655р., як свідчить різьблений напис на пізнішому одвірку (надпоріжнику) західних дверей та інформаційна таблиця при вході до храму. У 1675р. парафія отримала ерекційні документи від дідичів Рамультів. Свідченням того, що церква могла бути збудована раніше, є сам архітектурний тип храму, археологічні дані та збережений у храмі «Апостол», видрукуваний у київській друкарні Спиридона Соболя у 1630 році, з дуже красномовним вкладним записом такого змісту: «…купив Стефан Луців, син з Конюшок, за золото до села Дмитровичі в храм Святого Миколая року Божого АХМ (1640)». Галицький літератор і краєзнавець Тадей Дмитрасевич згадував, що в церкві було «кількадесять ікон, підписаних, характерних для побуту XVII ст., …деяка кількість ікон XVI ст. або ще давніших, між ними ікона празника Св. Миколая…богослужебні книги це стародруки XVI – XVII ст. з друкарні Києво-Печерської Лаври, з друкарні Львівської Ставропігії, Михайла Сльозки, з друкарні монастиря в Уневі. Пам’ятковий дерев’яний хрест з XVI ст. (або давніший), з слідами татарських шабель, висить при вході до церкви, оточений пошаною народа, як останній свідок татарського лихоліття…» Церква дерев`яна, тризрубна, одноверха, накрита чотирибічним наметом. Колись була блакитного кольору. Увесь зруб складено первісно без єдиного залізного цвяха, з масивних дубових брусів завширшки 50-61 см і завтовшки 15 см, які лежать на фундаментах з пізнішою високою цегляною кладкою. Святиня доволі компактних розмірів (14,9 х 6,3 м.), має широке піддашшя, але головне, що вона класична у плані, без добудови ризниць чи притвору. Центральна частина храму завершується чотиристінною пірамідальною банею з куполою, маківкою з півмісяцем і оригінальним хрестом, рамена якого складаються з потрійних залізних прутів, спаяних при кінці бляшаними калитами в виді листя конюшини… Будівля важена у 1702р. ( напис на зовнішньому зрубі вівтаря ). Реставрована в кінці XVII ст., у 1873 та 1974рр. З 1960 по 1989 роки стояла зачиненою. Дубова підлога в церкві не зігнила за 350 років, а затверділа, під солеєю знаходиться угольний камінь старої (конюшецької) церкви… В церкві зберігся іконостас з 1674р. пензля маляра Федора з Вишні... Дзвіниця побудована на зразок оборонних башт, розміром 4,5 х 4,5 м. Зі всіх сторін є по три вікна, а по під окап – вільний простір, з якого можна оборонятися…

 Цікаво, що церква і дзвіниця захищені дерев`яною огорожею, покритою двоспадовим дахом,  з 1816 року, з цікавою вхідною брамою та двома бічними хвіртками, що сьогодні можна вважати за ексклюзив (така ж огорожа є біля дерев`яної церкви у с. Вовків, Пустомитівського р-ну). На дубовій арці вгорі над брамою вирубано дату «1815 R».

У 2006 році церкву перекрили, маківку покрили золотистою бляхою. У 2010 році дерево обробили вогнетривким розчином. У 2012 році замінили електропроводку.

Ліцензування

Я, власник авторських прав на цей твір, добровільно публікую його на умовах такої ліцензії:

Цей файл ліцензований на умовах Creative Commons Із зазначенням автора - Розповсюдження на тих самих умовах 4.0 Міжнародна

Ви можете вільно:

• ділитися – копіювати, поширювати і передавати твір
• модифікувати – переробляти твір

При дотриманні таких умов:

• зазначення авторства – Ви повинні вказати авторство, надати посилання на ліцензію і вказати, чи якісь зміни було внесено до оригінального твору. Ви можете зробити це в будь-який розсудливий спосіб, але так, щоб він жодним чином не натякав на те, наче ліцензіар підтримує Вас чи Ваш спосіб використання твору.
• поширення на тих же умовах – Якщо ви змінюєте, перетворюєте або створюєте іншу похідну роботу на основі цього твору, ви можете поширювати отриманий у результаті твір тільки на умовах такої ж або сумісної ліцензії.

https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0CC BY-SA 4.0 Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 truetrue

Це зображення завантажене в рамках проекту «Вікі любить пам'ятки 2019». Afrikaans ∙ Alemannisch ∙ azərbaycanca ∙ Bahasa Indonesia ∙ Bahasa Melayu ∙ Bikol Central ∙ bosanski ∙ brezhoneg ∙ català ∙ čeština ∙ Cymraeg ∙ dansk ∙ davvisámegiella ∙ Deutsch ∙ eesti ∙ English ∙ español ∙ Esperanto ∙ euskara ∙ français ∙ Frysk ∙ Gaeilge ∙ galego ∙ hrvatski ∙ Ido ∙ italiano ∙ latviešu ∙ Lëtzebuergesch ∙ Malagasy ∙ magyar ∙ Malti ∙ Nederlands ∙ norsk ∙ norsk nynorsk ∙ norsk bokmål ∙ polski ∙ português ∙ português do Brasil ∙ română ∙ shqip ∙ sicilianu ∙ slovenčina ∙ slovenščina ∙ suomi ∙ svenska ∙ Tagalog ∙ Türkçe ∙ Yorùbá ∙ Zazaki ∙ Ελληνικά ∙ беларуская ∙ беларуская (тарашкевіца) ∙ български ∙ кыргызча ∙ македонски ∙ русский ∙ српски / srpski ∙ українська ∙ ქართული ∙ հայերեն ∙ नेपाली ∙ हिन्दी ∙ বাংলা ∙ മലയാളം ∙ ไทย ∙ 한국어 ∙ +/−