Уран-238 (англ. uranium-238), історична назва ура́н оди́н (лат. Uranium I, позначається символом UI) — радіоактивний нуклід хімічного елементу урану.

Загальна характеристика

ред.

Хімічний елемент урану з атомним номером 92 і масовим числом 238. Ізотопна поширеність урану-238 в природі становить 99,2745 (106) %[1]. Є родоначальником радіоактивного сімейства 4n+2, званого рядом радію.

Можливо вважати, що уран-238 — є найпоширенішим і найстабільнішим ізотопом, який можливо виявити у природі та одним з найважчих відомих природних хімічних елементів. Але він дещо легший в порівнянні з природним хімічним елементом плутонієм-244 або оганесоном, який був створений в лабораторних умовах.

Атомна маса ізотопу урану-238 вказана в його назві та становить 238, тобто вона показує суму протонів і нейтронів в ядрі його атомів. Як відомо, в ядрі атома урану-238 є 92 протони та 146 нейтронів[2].

Активність одного грама цього нукліду становить приблизно 12,5 кБк.

Утворення і розпад

ред.
 
Зразок урану-238

Уран-238 утворюється в результаті наступних розпадів:

 
  • α-розпад нукліду 242Pu (період напіврозпаду становить 3,75(2)× 105[1] років):
 .

Розпад урану-238 відбувається за такими напрямами:

 

енергія α-частинок, що випускаються 4 151 кеВ (у 21% випадків) і 4 198 кеВ (у 79% випадків)[4].

 

Ізомери

ред.

Відомий єдиний ізомер238Um з наступними характеристиками[1]:

Розпад ізомерного стану здійснюється шляхом:

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к Audi, G.; Bersillon, O.; Blachot, J.; Wapstra, A.H. (2003-12). The Nubase evaluation of nuclear and decay properties. Nuclear Physics A (англ.). 729 (1): 3—128. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. Процитовано 12 січня 2025.
  2. Який насправді найважчий хімічний елемент у Всесвіті: все не так просто. 23.05.2023, 23:45
  3. а б Audi, G.; Wapstra, A.H.; Thibault, C. (2003-12). The Ame2003 atomic mass evaluation. Nuclear Physics A (англ.). 729 (1): 337—676. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.003. Процитовано 12 січня 2025.
  4. Властивості 238U на сайті IAEA (International Atomic Energy Agency)[недоступне посилання з травня 2019]