Уно Орен
Уно Орен (Uno Åhrén, 6 серпня 1897, Стокгольм — 8 жовтня 1977, Арвіка) — шведський архітектор і містобудівник. Займався також дизайном інтер'єрів та меблів. Провідний прибічник архітектури функціоналізму.
| Уно Орен | |
|---|---|
 | |
| Народження | 6 серпня 1897[1][2][…] |
| Смерть | 8 жовтня 1977[1][2][…] (80 років) |
| Країна (підданство) |
 Швеція |
| Навчання | Королівський технологічний інститут |
| Діяльність | архітектор, викладач університету, містобудівник, ремісник, автор |
| Членство | Congrès International d'Architecture Moderned |
| Заклад | Королівський технологічний інститут |
| Батько | Emil Åhrénd |
| Діти | ·Kaj Åhrénd |
 Уно Орен у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Навчався у Королівському технологічному інституті (1915 — 1919).
У 1921 — 1923 працював з Ґуннаром Асплундом, що сильно вплинув на нього.
На паризькій міжнародній виставці 1925 року Орен відповідав за оформлення «будуара» у шведському павільйоні, а також виготовив стіл та крісло.[6]
Був одним із творців архітектурної частини Стокгольмської виставки 1930 року.
У 1931 був одним із шести співавторів маніфесту Acceptera!, що закликав до функціоналізму, стандартизації та масового виробництва.
З 1932 по 1943 був міським планувальником Гетеборга.
У 1947 — 1963 — професор Королівського технологічного інституту.
У 1947 заснував журнал PLAN.
Примітки ред.
- ↑ а б Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #135922895 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
- ↑ An armchair, table and candelabra from the Paris Exhibition of 1925. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 липня 2014.