Умдат уль-Умара
Гулам Гусейн Алі Хан або Умдат уль-Умара (англ. Ghulam Husain Ali Khan, 8 січня 1748 — 15 липня 1801) — наваб індійського князівства Аркот із 1795 по 1801 рік. Його дід, Анваруддін Хан, дав йому ім'я Абдул Валі. Але пізніше був названий Умдатом уль-Умара, на честь Імператора Мугулов Шан Алама Другого.[1]
| Умдат уль-Умара | |
|---|---|
| Umdat ul-Umara | |
 | |
| Наваб | |
| Правління | 1795-1801 |
| Попередник | Мухаммеда Алі Хан Валахьяхі |
| Наступник | Азім-уд-Даула |
| Біографічні дані | |
| Релігія | Іслам |
| Народження | 1748 |
| Смерть |
1801 Мадрас, Індія |
| Поховання | Тіручирапаллі |
| Батько | Мухаммеда Алі Хан Валахьяхі |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ранні роки ред.
Умдат уль-Умара був сином Мухаммеда Алі Хан Валахьяхі, затятого союзника Ост-Індійської компанії Великої Британії.
Був призначений навабом Субаха Насарнагаром (1759–1760 роки) і субахом Акротії (1760 рік), і був підвищений імператором Шах Аламом Другим до титулу Умдата Уль Умаров, завдяки заступництву Роберта Клайва, 12 серпня 1765 року.
Період правління ред.
Він швидко очолив князівство одразу після смерті його батька, 13 жовтня, і був призначений в муснад 16 жовтня 1795 року Умдат уль-Умара, займав престол з 1795 по 1801 рік.
Під час його правління британська Ост-Індійська компанія вимагала земельні наділи як подарунки. Багато учасників британської Ост-Індійської компанії вважали, що Умдат уль-Умара, як Наваб Карнатіка, таємно допомагав Тіпу Султану під час четвертої англо — майсурської війни.
Після поразки Тіпу Султана в 1799 році, британці відразу ж звинуватили наваба у співпраці з Тіпу Султаном і вимагали всю адміністрацію королівства як компенсацію.
Умдат уль-Умара чинив опір вимогам британської Ост-Індійської компанії. Незабаром після цього Умдат уль-Умара помер, можливо був отруєний компанією. Захоплення володінь Умдат уль-Умара Британією відбувся під час правління його племінника і спадкоємця Азім-уд-Даула. Як тільки Азім-уд-Даул зійшов на престол 31 липня 1801, він був змушений підписати договір передачі цивільного і муніципального управління Карнатіка британській Ост-Індійської компанії. Цей документ означав, що Азім-уд-Даул поступився всіма свої землями британському правлінню, в тому числі й територією Полігарс.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Prince of Arcot. www.princeofarcot.org. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 19 листопада 2015.