«Улюбленець публіки» — радянський сатиричний мальований мультфільм студії «Союзмультфільм», знятий 1937 року режисером Олександром Івановим. Тому, що випущено понад 70 років тому, перебуває у суспільному надбанні.

Улюбленець публіки
Любимец публики
Виданімація
Жанрсатира
СценаристЕммануїл Двінський, Йосип Склют, Олександр Іванов, Василь Лєбєдєв-Кумач (текст пісень)
ОператорД. Каретний
КомпозиторОлександр Варламов
КінокомпаніяСоюзмультфільм
КраїнаСРСР
Рік1937

Сюжет

ред.

Пропаганда справді народного мистецтва замість халтурних псевдоциганських мотивів та фокстротів.

Критика

ред.

Історик кінематографа C. Гінзбург написав у книзі «Малюваний і ляльковий фільм» (1957), що «фільм мав ті переваги, які взагалі притаманні більшості картин А. А. С. Гінзбурга. Іванова, — міцно збитий сюжет розвивався логічно і чітко, темп дії відрізнявся стрімкістю, рухи умовних персонажів були виразні та чіткі».[1] Водночас, на його думку, «скромний сатиричний запал, який містився у задумі режисера, виявився значною мірою ослабленим».[1]

Цікаві факти

ред.
  • На відміну від більшості радянських мультфільмів 1937 року, тут відомо, хто озвучував персонажів — актор Володимир Хенкін .[2]
  • У той час, як сатира та пропаганда для радянської мультиплікації того часу були звичайною справою, для молодої студії " Союзмультфільм ", яка раніше випускала лише мультфільми для малюків, це був перший досвід у даному жанрі.

Тематичні покази

ред.
  • Програма Георгія Бородіна «Архів. Радянська анімаційна сатира — про музику та живопис»: «Улюбленець публіки», «Чужий голос», «Козел-музикант», «Країна Оркестрія», «Літіли два верблюди», «Випадок з художником», «Картина», «О, море море!».[3]

Примітки

ред.
  1. а б Пародия на мещанский репертуар эстрады. Семён Гинзбург о «Любимце публики». Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
  2. Российская анимация в буквах и фигурах | Фильмы | ╚ЛЮБИМЕЦ ПУБЛИКИ╩. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
  3. Советская анимационная сатира - о музыке и живописи. 5.12.2009. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017.

Посилання

ред.