Відкрити головне меню

Українське громадсько-культурне об'єднання Берестейської області

Українське громадсько-культурне об'єднання Берестейської області (УГКО БО) — громадська і культурно-просвітня організація українців Берестейщини. Існувала з 1990 по 1999 роки.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Створена 18 лютого 1990 року в м. Бересті. Постійний голова організації Микола Козловський. У склад Правління організації у різні часи входили такі відомі громадські діячі та краєзнавці як В’ячеслав Панковець, Георгій Мусевич, Микола Ячник, Петро Тарасюк, Олексій Германович, Арсен Тетерук, Михайло Петрукович та інші. В 1995 році частина членів товариства заснували «Просвіту Берестейщини» ім. Т. Шевченко.

Друкований орган — газета «Голос Берестейщини». Товариство було організатором публічних зустрічей з населенням за допомогою інформаційних стендів, ініціатором проведення концертів українських колективів, видавало матеріали про історію та культуру регіону. Силами членів організації, а також педагогічних кадрів Берестейського державного університету на філологічному факультеті останнього була відкрита спеціальність «українська мова та література».

Під час перереєстрації громадських об’єднань 1999 року Республіканська комісія з перереєстрації громадських об’єднань відмовила товариству у перереєстрації (рішення № 29 від 24 вересня 1999 року). Офіційне припинення діяльності пов'язано з рішенням Управління юстиції Берестейського облвиконкому № 2456 від 12 листопада 1999 року.

Цілі та завданняРедагувати

Цілі та завдання згідно з Статутом:

  1. Активно підтримувати дальшу демократизацію суспільства.
  2. Домагатись гармонізації у міжнаціональних відносинах на основі шанобливого, доброзичливого ставлення до інтересів людей різних національностей, які спільно проживають у Берестейській області.
  3. Сприяти збереженню і зміцненню дружби та добрих взаємовідносин між білоруським і українським народами.
  4. Всіляко допомагати етнокультурному відродженню Берестейщини.
  5. Сприяти збереженню та дальшому розвитку української мови, української культури, народних традицій, а також поширенню і поглибленню знань про своє походження і свою історію у населення області.
  6. Просити органи влади всіх рівнів при втіленні у життя на Берестейщині законів Республіки Білорусь про національні меншості, про мови, про культуру, про народну освіту та інших враховувати при цьому українську етнічну приналежність корінного населення цього регіону.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Козловський М., Українське відродження на Берестейщині у 80-90-х роках XX століття — Слов'янськ, 2006 — 43 с.