Відкрити головне меню
Літера «З», українська абетка

Українська абетка (1917) — це видання Георгія (Юрія) Нарбута, складається з чотирнадцять аркушів відбитків літер «Б», «В», «Г Ґ», «З», «И І», «К», «Л», «М», «Н», «О», «С», «Ф», «Ч».

«Абетка» видана у С.–Петербурзі в друкарні „Ґоліке і Вільборґ“ у 1917 році.

Структура і композиція Української абеткиРедагувати

Складається з 1 аркуша титульного і 13 аркушів з літерами. Видання було в індивідуальній шкіряній папці з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом. Має наукову та історико-культурну цінність. Роботу виконав Георгій Нарбут. Художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення української рукописної і друкованої книги, та і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва. У листах «Абетки» Нарбут продемонстрував рідкісну різноманітність прийомів і в чорно-білих графічних аркушах втілив незліченну кількість персонажів, передав зачарування українською природою. Цю роботу було визнано справжнім шедевром. Рисунки першого варіанту абетки було передано в друкарню видавництва «Голіке і Вільборг» для виготовлення високоякісних кліше. На деякий час праця над абеткою призупинилася у зв’язку з переїздом Г. Нарбута до Києва. У 1919 р. художник продовжив роботу, дещо змінивши втілення задуму, — рисунки набули виразності й певної веселості. Проте він встиг переробити лише три аркуші, а 23 травня 1920 року художника не стало.

Історія створення Української абетки (1917)Редагувати

Графічна серія «Українська абетка» стала головною у творчості Георгія Нарбута. В малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору."Пишний, рожевощокий, кремезний і вбраний по-українськи, то з усмішкою, а то зі строгою діловитістю, він полонив своєю мовою, говіркою, слівцями всілякими, дотепністю і знаннями, вражав начи­таністю для художника надзвичайною, ерудит був справжній", — так згадував про Нарбута відомий дослідник давньої української архітек­тури Г. Лукомський. У березні 1917 р. Нарбут переїхав до Києва. Разом із М. Бойчуком, О. Мурашком, М. Бурачеком, братами Кричевськими був обраний до складу професорів Української академії мистецтв. Очолив графічну майстерню. Був головою комісії з організації му­зею Б. І. та В. М. Ханенків .Нарбут наймав кілька кімнат для своєї сім'ї. Тут жив і працював. Створював ескізи до перших ук­раїнських грошей, що увійшли в обіг за Центральної Ради, до поштових марок з елементами "Абетки", військових мундирів Ук­раїнської армії, нової геральдики, малював обкладинки до журна­лів. У його помешканні розміщувалась Українська академія мис­тецтв, ректором якої він став у лютому 1919 р. Тут він смертельно захворів на тиф і помер у 1920 р., не маючи коштів на лікування. Г. Нарбут в «Українській абетці» (1917) досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Геніальний самородок. Георгій Нарбут (1886-1920) // Мельничук Г. 1000 незабутніх імен України / Г. Мельничук; худ. Ю.А. Демидьонок. – К.: Школа, 2005. – 288 с. : іл. – (Серія «1000»).
  • Георгій Нарбут (1886-1920) - графік, педагог // 100 найвідоміших українців / Х. Бедрик-Білан, М. Гнатюк, Л. Громовенко [та ін.] ; під заг. ред. Ю. Павленка. – К. : ТОВ «Автограф», ТОВ «КД «Орфей», 2005. – 640 с. – (Серія «100 найвідоміших»).
  • Лагутенко О. Нариси з історії української графіки ХХ століття [Текст] / О. Лагутенко. – К. : Грані-Т, 2007. – 168 с.: іл.
  • Нарбут Георгій Іванович. Український художник-графік // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І.Ф. Кураса. – К. : Вища школа, 2003. – 783 с.
  • Основоположник національної графіки : до 125-річчя від дня народження Георгія Івановича Нарбута // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2011. – № 1. – С. 100-105.
  • «Українська абетка» Г. Нарбута (1917-1919) // Ламонова О. 100 найвідоміших шедеврів України / О. Ламонова, Т. Романовська, М. Русяєва [та ін.] – К.: Автограф, 2004. – 496 с. – (Серія «100 найвідоміших»).

ПосиланняРедагувати