Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Увс ( раніше Убсунурський аймак; монг. Увс аймаг) — аймак на північному заході Монголії.

Увс

монг. Увс аймаг

Герб Прапор
Адм. центр Улаангом
Країна Монголія Монголія
Регіон північний захід Монголії
Межує з: сусідні адмінодиниці
Тива, Баян-Улгий, Ховд, Завхан ?
Номерний знак ТӨ_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 72 906 (12)
 - густота 1,05 (12)
Площа
 - повна 69 585 км² (13)
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1931
Вебсайт uvs.gov.mn
Код ISO 3166-2 MN-046

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Увс

Загальні відомості

ред.

Площа аймака Увс становить 69585 км². Населення — 72 906 чол. (На 2010). Щільність населення дорівнює 1,05 чол./км² (2010 р). Аймак був утворений в 1931 році під назвою Дербет по найчисленнішої народності — дербетів, з 1933 року носить сучасне ім'я. Адміністративний центр аймака — місто Улаангом з населенням 23 тис.чол. (2006). В адміністративному відношенні Увс ділиться на 19 сомонів (районів).

Географія

ред.

По північному кордоні аймака проходить кордон між Монголією і Росією (Тува). На південному заході, півдні і південному сході він адміністративно межує відповідно з аймаками Баян-Улгій, Ховд і Завхан. На території Увса знаходяться два з трьох найбільших озер Монголії — розташоване на самому кордоні з Росією Убсу-Нур, що дало ім'я самому аймаку, і лежаче південніше Хяргяс-Нур. У нього з півдня впадають річки Завхан і Хунг, в озеро Убсу-Нур — з півночі річка Тес-Хем. 40 % території аймака займають піски і напівпустелі Улоговин Великих Озер.

Населення

ред.

Населення аймака Увс складають в основному ойратські народи — баяти (30 %) і дербети (40 %), а також хотони. Решта — халха-монголи, тувинці і казахи.

Адміністративний поділ

ред.
№п/п сомон 'Монгольська назва Територія тис. км.кв Населення Центр Населення адміністративного центру
1 Баруунтуруун Баруунтуруун 3,3 5,9
2 Бухмурен Бехмерен 3,7 2,9 Байшинт
3 Давст Давст 5,04 2,5 Зун Хово
4 Завхан Завхан 6,8 3,0 Шарбулаг
5 Зуунговь Зуунговь 4,02 3,4 Зел
6 Зуунхангай Зуунхангай 2,7 3,7 Жаргалант
7 Малчин Малчин 4 3,8 Цалгар
8 Наранбулаг Наранбулаг 5,3 5,2 Наранбулаг
9 Сагил Сагил 3,8 3,3 Харход
10 Тариалан Тариалан 2,5 5,4 Хархираа
11 Турген Тургэн 2,253 2,6 Хавцал
12 Тес Тэс 3,085 7,0 Тооромт
13 Улгий Өлгий 2,3 3,1 Хар Ус
14 Умнуговь Өмнөговь 3,2 5,1 Намир
15 Ундурхангай Өндөрхангай 4,6 4,2 Жаргалан
16 Хайрхандулаан Хайрхандулаан 4,1 4,5 Марзат
17 Ховд (Кобдо) Ховд 2,7 3,3 Хухтолгой
18 Хяргас Хяргас 3,3 3,9 Бугат
19 Цагаанхайрхан Цагаанхайрхан 4,0 3,8 Мундуухуу

[1]

Примітки

ред.
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)