Уваниш (Маниш, башк. Ыуаныш) — плем'я в складі нижньобельськой групи башкирів.

Етнічна історія ред.

Існування племені Уваниш простежується тільки за архівними матеріалами.

За походженням уванишці — тюркизовані фінно-угри[1]. За іншими даними сармато-аланського походження[2].

Родові підрозділи і тамги племені Уваниш не були зафіксовані. За переказами представників роду, правильна назва звучить як маниш і вони є нащадками алп-манаша з роду алпаут.

Розселення ред.

У XIII—XIV ст., спільно з північними башкирськими племенами уран, танип, ун, баликси і гайна, уванишці були розселені по річках Тулві, Бую, Танипу та Уфі[3].

У XVII—XVIII ст. уванишці займали значні за розмірами землі по правобережжю Швидкого Танипа[4] і верхів'їв Буя[5].

У 1739 році в двох волостях — Уванишській і Нижнє-Уранській волості були враховані 106 дворів, в них проживав 371 чоловік. З часом башкирські вотчини зменшилися — частина з них була продана Демидовим і Строгановим, а інша частина заселилася російськими селянами.

Етнонім ред.

Назва племені не зустрічається серед тюркських народів[6]. Можливо спорідненість племені з родом монаш племені бурзян.

В даний час це кілька татарських або змішаних сіл, що містять у своїх назвах давній етнонім[7]. Нині існують села Ваниш-Алпаутово, Ванишево, Маниш.

Бібліографія ред.

  • Кузеев Р. Р. Походження башкирського народу. М., Наука, 1974.
  • Янгузин Р. З. Башкирські племена. Уфа: Китап, 1992.

Примітки ред.

  1. Статья в Башкортостан:Краткая энциклопедия. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 5 червня 2018.
  2. Янгузин Р.З. Этногенез башкир//статья в ж.«Ватандаш»
  3. Куеда. Путеводитель.—Санкт-Петербург:Издательство «Маматов», 2011.—96 с., ил. (с.11) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 5 червня 2018.
  4. Кузеев Р.Г. Происхождение башкирского народа. Этнический состав, история расселения. — М.: Наука, 1974. — 576 с. (на с.366)
  5. Историческая справка[недоступне посилання з травня 2019]
  6. Янғужин Р.З. Башҡорт ҡәбиләләре тарихынан. Өфө: Башҡортостан «Китап» нәшриәте, 1995.-96 с. (с.32) (башк.)
  7. Откуда пошла земля бураевская?