T-розфарбування графа , задане множиною T невід'ємних цілих, що містить 0, — це функція , яка відображає кожну вершину графа G у додатне ціле (колір) так, що [1]. Простими словами, абсолютне значення різниці між двома кольорами суміжних вершин повинно не належати фіксованій множині T. Концепцію запропонував Вільям К. Гейл[2]. Якщо T = {0}, це зводиться до звичайного розфарбування вершин.

Два T-розфарбування графа для T = {0, 1, 4}

Додаткове розфарбування T-розфарбування c, яке позначається як , визначається для кожної вершини v графа G якде s — найбільший номер кольору, призначений вершині графа G функцією c[1].

T-хроматичне число

ред.

T-хроматичне число   — це число кольорів, які можуть бути використані для T-розфарбування графа G. T-хроматичне число дорівнює хроматичному числу [3].

Доведення

ред.

Будь-яке T-розфарбування графа G є також розфарбуванням вершин графа G, так що  . Припустимо, що   і  .

Якщо дана функція k-розфарбування вершин   с у кольори 1, 2,..,k.

Ми визначимо   як:

 .

Для будь-яких двох суміжних вершин u і w графа G

 
 ,

так що  .

Таким чином, d є T-розфарбуванням графа G. Оскільки d використовує k кольорів,  .

Отже,  

T-розмах

ред.

Для T-розфарбування c графа G, c-розмах   по всім   V(G).

T-розмах   графа G — це   усіх розфарбовувань c графа G[4]

Деякі межі T-розмаху наведені нижче: Для будь-якого k-розфарбування графа G з клікою розміру   і будь-якою скінченною множиною T невід'ємних цілих чисел, що містить 0,  .

Для будь-якого графа G і будь-якої скінченної множини T невід'ємних цілих чисел, що містить 0, найбільшим елементом якого є r,  ,  [3].

Для будь-якого графа G і будь-якої скінченної множини T невід'ємних цілих чисел, що містить 0, потужність якої дорівнює t,  .  [3].

Примітки

ред.
  1. а б Chartrand, Zhang, 2009, с. 397–402.
  2. Hale, 1980, с. 1497–1514.
  3. а б в Cozzens, Roberts, 1982, с. 191–208.
  4. Chartrand, Zhang, 2009, с. 399.

Література

ред.
  • Gary Chartrand, Ping Zhang. 14. Colorings, Distance, and Domination // Chromatic Graph Theory. — CRC Press, 2009.
  • Hale W. K. Frequency assignment: Theory and applications // Proc. IEEE. — 1980. — Т. 68.
  • Cozzens M. B., Roberts F. S. T -colorings of graphs and the Channel Assignment Problem. — Congr. Numer., 1982. — Вип. 35.