Тігама (араб. تهامة‎) — в основному піщана пустеля, яка займає ділянку берегової слабонахиленої рівнини на заході та південному заході Аравійського півострову, між Червоним морем і передгір'ями хребтів Ель-Гіджаза та Ель-Асіра в межах Саудівської Аравії та Ємена. Ширина цієї прибережної пустелі коливається від 5 до 70 км. Поверхня місцями перерізується окремими скельними останцями та численними сухими русламиваді, що перетинають її із заходу на схід. Деякі з них живляться опадами, що випадають в горах Ель-Асір, і мають постійний стік.

Тіхама
Держава Flag of Saudi Arabia.svg Саудівська Аравія[1]
Адміністративна одиниця Мекка (провінція)[1]
Розташовується на водоймі Червоне море
У межах геооб'єкта Аравійський півострів
Висота над рівнем моря 690 м
CMNS: Тіхама у Вікісховищі

Координати: 22° пн. ш. 40° сх. д. / 22° пн. ш. 40° сх. д. / 22; 40

Тігама на карті.
Як сходяться гори центрального Ємену і Тігама. Переріз.
Тігама

Клімат тропічний, пустельний. Опадів випадає незначна кількість – менше 100 мм. Середньорічна температура – плюс 22-24°С, а температура найспекотнішого місяця, липня, перевищує 30°С. Зимові температури ненабагато відрізняються від літніх. Часті вітри викликають піщані бурі та тумани, але майже не приносять дощів. Близькість моря, затиснутого між пустелями, визначає виключно високу вологість повітря в Тігамі, роблячи клімат важким.

ІсторіяРедагувати

В XVII столітті голландці та англійці створили в районі порту Моха кавові факторії; французи і португальці намагалися зміцнитися в Тігамі силою. Під час єгипетської експедиції 1798-1801 англ. місія генерала Вілсона (1799) намагалася домогтися від імама згоди на розміщення в Ємені англійських військ. Європейська експансія сприяла посиленню сепаратистських тенденцій єменських феодалів.[2]

На початку XIX століття райони Ємену вздовж узбережжя зазнали нашестя ваггабітів, а в 1818 році імамат втратив Тігаму, зайняту єгипетськими військами. В 1840 році, після евакуації єгиптян, Тігама відійшла під владу шерифів міста Абга (обл. Асір), в 1849 році в ній була відновлена влада османської адміністрації.[2]

У роки війни англійські війська окупували єменський острів Камаран (1915 рік) і Тігаму (в т.ч. місто-порт Годейда, яке в 1921 году Англія передала Асіру); виник англо-єменський конфлікт 1918-28 років. Гірський Ємен був блокований, його зовнішньоторговельні зв'язки перервані. Південні райони стали театром постійних зіткнень англійських військ і племен Ємену.[2]

У 1919 році Ягья бін Мугаммад Гамід-ад-Дін, який проголосив себе королем Ємену, остаточно розірвав васальні відносини з Османською імперією. Держава Ягьї бін Мугаммада займала в той час гірський Ємен та стала центром об'єднавчого руху єменських племен. В 1925 році була звільнена Годейда і решта території Тігама.[2]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Бабаев А.Г., Дроздов Н.Н., Зонн И.С., Фрейкин З.Г. Пустыни. – М.: Мысль, 1986. – 318 с.