Тімо Сойні

фінський політик

Тімо Сойні (фін. Timo Soini; нар. 30 травня 1962(19620530), Раума) — фінський політичний діяч, лідер партії «Істинні фіни» (1997—2017).

Тімо Сойні
фін. Timo Soini
Народився 30 травня 1962(1962-05-30)[1][2][…] (61 рік)
Раума, Або-Б'єніборзька губернія, Фінляндія[1][2][3]
Країна  Фінляндія
Місце проживання Еспоо[4][5]
Діяльність політик, учасник міжнародних форумів
Alma mater Гельсінський університет (1988)
Знання мов фінська
Посада міністр закордонних справ Фінляндії, муніципальний радник Фінляндіїd[5], муніципальний радник Фінляндіїd[6], Deputy Prime Minister of Finlandd, депутат Едускунта[d], депутат Едускунта[d], Депутат Європейського парламенту[7], Finnish Minister for European Affairsd, голова і Chair of the Committee of Ministers of the Council of Europed
Партія Finnish Reform Movementd, Finnish Rural Partyd і Істинні фіни
Конфесія католицтво
Нагороди
орден Хреста землі Марії 2 класу Commander of the Order of the White Rose of Finland Knight First Class of the Order of the White Rose of Finland Medal for Military Merits Cross of Merit of the War Invalides
IMDb ID 1851226
Сайт timosoini.fi

Життєпис ред.

Працював у компанії з виробництва продуктів харчування, з 1983 по 1992 р. був генеральним секретарем Молодіжної ліги розвитку Фінляндії (Kehittyvän Suomen Nuorten Liitto). У 1988 р. закінчив Гельсінкський університет, де вивчав політологію.

Належав до Селянської партії, з 1992 р. був її генеральним секретарем. Був серед засновників партії євроскептиків «Істинні фіни» (Perussuomalaiset), у 1997 р. очолив партію. У 2000 р. він був обраний до міської ради Еспоо, у 20032009 рр. він був членом Едускунти.

На виборах у 2009 році обраний членом Європарламенту, у 2011 році був переобраний до національного парламенту.

У 2012 році був кандидатом від «Істинних фінів» на президентських виборах (у першому турі голосування отримав 9,4 % голосів, 4-е місце).

У 2018 році закликав Росію забезпечити ув'язненому українському режисеру Олегу Сенцову медичне лікування та звільнити всіх українських політв'язнів.[8]

Примітки ред.

Посилання ред.