Тєлєгін Сергій Анатолійович

український військовик

Сергі́й Анато́лійович Тєлє́гін (нар. 22 жовтня 1975(19751022), м. Запоріжжя, Українська РСР — 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, гвардії капітан Повітряних Сил Збройних Сил України.

Тєлєгін Сергій Анатолійович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 22 жовтня 1975(1975-10-22)
Запоріжжя
Смерть 14 червня 2014(2014-06-14) (38 років)
Луганськ (аеропорт), Україна
(загинув у збитому терористами літаку)
Національність українець
Alma Mater Київський інститут ВПС
Військова служба
Роки служби 1996—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Рід військ Військово-транспортна авіація
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Зовнішні відеофайли
 Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

Життєпис

ред.

Сергій Тєлєгін народився в місті Запоріжжя[1]. З 1983 по 1993 рік навчався у загальноосвітній школі № 11 м. Кривий Ріг. В авіацію пішов по стопах батька та старшого брата. Вступив у Васильківське військове авіаційно-технічне училище, яке увійшло до складу інституту ВПС. 1996 року закінчив Київський інститут військово-повітряних сил.

У червні 1996 розпочав службу на посаді бортового авіаційного техніка вертолітної ескадрильї бригади армійської авіації.

З січня по червень 1997 — старший авіаційний технік авіаційної бази.

З червня 1997 служив в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь:
06.1997—08.2002 — старший авіаційний технік військово-транспортного авіаційного полку.
08.2002—09.2003 — старший авіаційний технік (корабля) інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї військово-транспортного авіаційного полку.
09.2003—02.2008 — старший авіаційний технік корабля інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.
02.2008—11.2009 — старший авіаційний технік корабля інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації.

З листопада 2009 — начальник технічно-експлуатаційної частини інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Класна кваліфікація «1 клас».

З початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти, бортовий інженер військово-транспортного літака Іл-76 МД.

Обставини загибелі

ред.

14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

Близько 01:00, під час заходу на посадку аеродрому міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув в повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[2][3].

У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76 МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.

  Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».  

Полковник Дмитро Мимриков.[4]

Пройшло 42 доби перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[5].

Залишились батьки, брат, дружина та 14-річний син.

Нагороди

ред.

Вшанування пам'яті

ред.

12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[9][10].

В м. Кривий Ріг на фасаді будівлі ЗОШ № 11 (вулиця Співдружності, 92А) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи гвардії капітана Сергія Тєлєгіна[11].

Див. також

ред.

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

ред.
  1. Тєлєгін Сергій Анатолійович — Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  2. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 31 липня 2017.
  3. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // Українська правда, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  4. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
  5. У Мелітополі відбулося поховання дев'ятьох членів екіпажу військово-транспортного літака Іл-76 МД // Сайт Міністерства оборони України, 26 липня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  6. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 5 лютого 2022.
  8. Світлина на сторінці СПИСОК жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] // Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна
  9. На Запоріжжі відкрили меморіал загиблим на борту збитого бойовиками Іл-76 // «5 канал», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  10. У Мелітополі увіковічили пам'ять героїв екіпажу ІЛ-76 // «24 канал», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  11. Меморіальна дошка на честь Тєлєгіна Сергія Анатолійовича // Криворізький ресурсний центр. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Джерела

ред.