Тютюновий провулок (Житомир)
Тютюновий провулок — провулок у Корольовському районі міста Житомира.
Тютюновий провулок Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Старе місто |
| Район | Корольовський |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви | Махорочний провулок, Табачний провулок |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 300 м |
| Поштові індекси | 10012 |
| Транспорт | |
| Покриття | асфальт |
| Інфраструктура | |
| Забудова | малоповерхова житлова, багатоповерхова житлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r14968555 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
Характеристики
ред.Розташований в центральній частині міста[1], у Старому місті, в межах кварталу, утвореного вулицями Київською, Гоголівською, Князів Острозьких та Івана Мазепи. Бере початок від вулиці Київської, прямує на південний схід та завершується кутком біля прибудинкової території дев'ятиповерхового житлового будинку № 15 по вулиці Гоголівській.
Забудова провулка представлена як одно-, двоповерховими житловими будинками, так і чотири-, п'ятиповерховими багатоквартирними будинками.
Історичні відомості
ред.Провулок виник раніше 1827 року як проїзд від Київського шляху до хутора, що розташовувався орієнтовно неподалік перехрестя нинішніх вулиць Гоголівської та Івана Мазепи. Протягом першої половини ХІХ століття проїзд продовжився та з'єднався з дорогою, що прямувала на схід до приміських хуторів (Сейферта, Кашперовського, ін.)
До кінця ХІХ століття проїзд опинився всередині кварталу, утвореного новопрокладеними ділянками вулиць Київської, Міщанської (нині Івана Мазепи), Миловської (нині Гоголівська). Шлях втратив своє значення та перетворився на міський внутрішньоквартальний провулок та отримав назву Махорочний провулок, оскільки у провулку розміщувалося виробництво тютюну.
Первинна забудова провулка формувалася наприкінці ХІХ — початку XX століть. Сучасна забудова провулка формувалася: садибна — у 1950-х роках, багатоповерхова — протягом 1960 — 1980-х років.
У 1968 році назва провулка приведена до норм української мови: провулок отримав нинішню назву Тютюновий.
Примітки
ред.- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 277. ISBN 966-690-084-X.
Джерела
ред.- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 Грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Генеральний план міста Житомира. План існуючого використання території. [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — ISBN 966-8123-41-7.
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 277, 566 — ISBN 966-690-084-X.