Тьягу Феррейра

португальський футболіст

Тьягу Феррейра (порт. Tiago Ferreira, нар. 16 квітня 1975, Торреш-Ведраш) — колишній португальський футболіст, воротар.

Ф
Тьягу Феррейра
Особисті дані
Повне ім'я Тьягу Алешандре Баптішта
Феррейра
Народження 16 квітня 1975(1975-04-16) (47 років)
  Торреш-Ведраш, Португалія
Зріст 180 см
Вага 72 кг
Громадянство Flag of Portugal.svg Португалія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1995 Португалія «Лоурінаненсі» 28 (-?)
1995–2012 Португалія «Спортінг» 85 (-?)
1999–2001   Португалія «Ештрела» 52 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Більшу частину кар'єри провів у «Спортінгу», де здебільшого був резервним голкіпером.

Ігрова кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1993 року виступами за команду «Лоурінаненсі», вихованцем якої і є. Всього в рідній команді провів два сезони, взявши участь у 28 матчах чемпіонату.

1995 року перейшов у столичний «Спортінг», де став дублером бельгійця Філіпа де Вільде і лише після його уходу у сезоні 1998/99 Тьягу став основним воротарем, зігравши у 28 матчах Прімейри. Після того як влітку 1999 року лісабонці придбали данського ворортаря Петера Шмейхеля, Тьягу Феррейра був відданий в оренду в «Ештрелу», де провів два сезони, поки данець не покинув «левів». За цей час Тьягу провів за клуб з Амадори 52 матчі в національному чемпіонаті.

Після повернення в «Спортінг» Тьягу Феррейра протягом двох сезонів нарівних боровся за місце першого воротаря зі збірником і учасником чемпіонату світу Нелсоном Перейрою, проте після того як влітку 2003 року до команди прийшов основний воротар збірної Рікарду Перейра, Тьягу і Нелсон стали дублерами. Навіть після того як 2006 року команду покинув Нелсон, а 2007 і Рікарду, Тьягу Феррейра продовжив бути резервним воротарем, програвши конкуренцію молодому Рую Патрісіу і залишився другим або третім голкіпером аж до завершення ігрової кар'єри в червні 2012 року в віці 37 років[1]. Всього за 15 сезонів у «Спортінгу» провів за команду 128 матчів в усіх турнірах і став чемпіоном Португалії, а також по три рази вигравав Кубок і Суперкубок Португалії, хоча в більшості вирішальних матчів залишався на лаві запасних.

Після завершення виступів став тренером воротарів «Спортінга».

Титули і досягненняРедагувати

«Спортінг»: 2001-02
«Спортінг»: 1994-95, 2001-02, 2006-07, 2007-08
«Спортінг»: 1995, 2002, 2007, 2008

ПриміткиРедагувати

  1. Tiago pendurou as luvas depois de 17 épocas [Tiago hangs up gloves after 17 seasons]. Record. 13 травня 2012. Процитовано 24 травня 2012. 

ПосиланняРедагувати