Туту (давньо-грец. Тутос) — бог у давньоєгипетській міфології, якому поклонялися прості люди в усьому Єгипті за часів Пізнього періоду[1]. Єдиний, відомий сьогодні храм присвячений богу Туту, розташований у стародавньому поселенні Келліс[en]. Барельєфи із зображенням Туту можна зустріти й на стінах інших храмів, наприклад, таких як Калабша. На стінах храму Шенхур є титул Туту, який звучить так: «той хто приходить до кликаючого його». У Туту також є й інші титули, такі як «син Нейт», «лев», «великий силою» і «керуючий демонами Сехмет і блукаючими демонами Баст». Його зображували у вигляді гібридної істоти з тілом крилатого лева, головою людини, сокола або крокодила та хвостом у вигляді змії. Туту був сином богині війни і полювання Нейт. Іншими матерями Туту вважалися богині Мут, Сехмет, Нехбет і Баст. Це означало, що Туту мав владу над демонами. Його роллю було знищення демонів посланих «богинями війни»; інші сини цих богинь виконували ту ж функцію, що і Туту. Ними були Маахес, Хонсу, Шезму та Нефертум. Спочатку, Туту вважався захисником гробниць, а в більш пізні часи він виконував роль охоронця сплячих від поганих снів і небезпек. Простолюдини шанували й поклонялися Туту, робили йому підношення і виконували різні ритуали на переносних вівтарях. Як дари для підношення були гуси та хліб. Ритуали здійснювали з метою уберегти себе від небезпек і поганих снів. Туту був затверджений як «забезпечуючий захист від демонів», «подовжуючий життя» і «захищаючий людей від світу мертвих».

Бог Туту.

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.

Література ред.

  • Kaper, Olaf E. (2003): The Egyptian god Tutu: a study of the sphinx-god and master of demons with a corpus of monuments. Peeters Publishers
  • Sauneron, JNES 19 (1960) p 285
  • Hart, George (2005). The Routledge Dictionary of Egyptian Gods and Goddesses, Second Edition. Routledge.