Туркевич Михайло Михайлович

Миха́йло Миха́йлович Турке́вич (нар. 22 березня 1953, с. Утішків, Львівська область — пом. 3 липня 2003, Сочі) — український радянський альпініст. Заслужений майстер спорту СРСР з альпінізму (1982), майстер спорту міжнародного класу (1982), багаторазовий призер чемпіонатів і першостей СРСР з альпінізму й скелелазіння, багаторазовий організатор експедицій у Гімалаї.

Туркевич Михайло Михайлович
Народився22 березня 1953(1953-03-22)
Утішків, Буський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Помер2003
Сочі, Краснодарський край, Росія
Країна СРСР
Діяльністьрятувальник
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів
заслужений майстер спорту СРСР Майстер спорту СРСР міжнародного класу

Біографія

ред.

Закінчив Київський топографічний технікум[1] і Київський державний інститут фізичної культури.[2]

З 1973 року зайнявся альпінізмом.

З 1974 року працював у «ПівденНДІдіпрогаз» (Донецьк). Був головою Донецького обласного альпіністського клубу «Донбас», ініціатор будівництва альпіністської бази в Донецькій області.

4 травня 1982 року був учасником першої радянської гімалайської експедиції. У зв'язці із Сергієм Бершовим, вперше в історії підкорення Евересту, піднявся на вершину вночі.

У 1989 році бере участь у гімалайській радянській експедиції — траверс-сходження на всі чотири вершин Канченджанги. 14 квітня 1989 року (в групі з І. Бершовим, В. Пастухом, Хайбуліним) здійснює сходження на Канченджангу Південну (8491м) — першопроходження в рамках підготовки траверсу всього масиву. 1 травня 1989 року (в групі з І. Бершовим) здійснює траверс-першопроходження Канченджанга Ялунг-Канг (Західна) (8505м) — Канченджанга Головна (8586м) — Канченджанга Середня (8478м) — Канченджанга Південна (8491м). Цей траверс був пройдений за один день. За мужність і героїзм при підкоренні Канченджанги Михайло був нагороджений орденом «Дружби народів».

1990 — знову в Гімалаях, цього разу — заступником керівника експедиції «Лхоцзе-90». Завдання експедиції — сходження по неприступній південній стіні Лхоцзе — було виконано двома учасниками експедиції — Бершовим і Каратаєвим. Туркевич разом з Г. Копійкою піднялися на висоту 8250 метрів, для забезпечення підйому товаришів на вершину гори (8516 м).

У 1992 році керував українською експедицією на Еверест по Південно-Західній стіні, піднялися до висоти 8760 метрів.

В останні роки життя працював у МНС Росії. Був заступником начальника Центру підготовки рятувальників МНС Росії, проживав у Москві. Автор програми підготовки рятувальників, якою продовжують користуватися.

Випустив книги: «Поклик далеких вершин» (Донецьк, «Донбас», 1984), «Сходження» (Донецьк, «Донбас», 1987), «Рятувальні роботи» (Видавництво МНС Росії).

Помер 3 липня 2003 року у Сочі. Тіло літаком було доставлено в Москву, де було кремовано.

На скеледромі біля селища Зуївка регулярно навесні й восени донецькими альпіністами й скелелазами проводяться змагання з техніки альпінізму «Пам'яті Михайла Туркевича».

Сходження

ред.

Зробив близько 30 сходжень по маршрутах вищої категорії складності.

Участь у змаганнях

ред.

Чемпіонати СРСР по альпінізму

  • 1983 — 3 місце — Далар, Цегла
  • 1984 — 1 місце — Чатин (по Північній стіні)
  • 1985 — 3 місце — Вільна Корея
  • 1986 — 1 місце — Ушба (Південна)

Нагороди

ред.

Нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора» (1982), орденом «Дружби народів» (1989).

Примітки

ред.
  1. Вершини Михайла Туркевича [Архівовано 8 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Туркевич Михайло Михайлович. Біографія [Архівовано 22 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

ред.