Туну (газоконденсатне родовище)

Туну — газоконденсатне родовище розташоване в нафтогазоносному басейну Кутей в індонезійському ліцензійному блоці Махакам на території дельти однойменної річки (острів Калімантан).

Туну індонез. ladang gas Tunu англ. Tunu gas field
Континент	Азія
Входить до	Kutai basind
Країна	Індонезія
Регіон	Південнокитайське море
Відкрито	1973
Розробка	1990
Площа	400 км²
Довжина	65 км
Оператор: Pertamina Туну Галузь промисловості нафтогазова промисловість Дата створення / заснування 1968 АЗС Pertamina, Балі Засновник Уряд Індонезії Член правління Nicke Widyawatid, Alfian Nasutiond, Emma Sri Martinid, M. Erry Sugihartod, Erry Widiastonod, Atep Salyadi Dariah Saputrad, Basuki Tjahaja Purnamad, Rosan Roeslanid, Heru Pambudid, Bambang Suswantonod, Alexander Layd, Ahmad Fikri Assegafd і Iggi H. Achsiend Країна  Індонезія Організаційно-правова форма акціонерне товариство Розташування штаб-квартири Джакарта Продукція паливо Кількість підписників у соціальних мережах 153 554 Офіційний сайт  Туну у Вікісховищі
Корисні копалини Азії Геологія Азії Гірнича промисловість Азії Південнокитайське море‎ (5 К, 5 С)

Розвідка на місці родовища велась з 1971 року, і в 1973-му свердловина TN-10 відкрила перші поклади. Проте вона не перетнула весь продуктивний інтервал, так що по справжньому розмір відкриття був осягнутий у 1982 році за результатами свердловини TN-2. До 1987 тут було пробурено 31 розвідувальну свердловину, з яких лише 3 виявились невдалими. Родовище витягнуте в довжину на 65 км, займаючи при цьому майже 400 км². Продуктивна зона розташована в інтервалі між 2200 та 4000 метрів.

Видобуток на Туну стартував у 1990 році. Продукція надходить до газового родовища Бадак через 800 мм газопровід, а далі транспортується до заводу із виробництва ЗПГ Бонтанг через новий 900 мм трубопровід. В ході розробки пробурені численні свердловини (240 до 2003 року), при цьому враховуючи особливості болотяного розташування родовища ці роботи виконуються зі спеціальних барж. Станом на 2000 рік видобуток на Туну в перерахунку на рік перевищив 22 млрд м³.

Запаси Туну на початковому етапі оцінювались у 127—141 млрд м³. До кінця 1990-х цей показник зріс до більш ніж 250 млрд м³. Зустрічаються також і більш високі оцінки — до 460 млрд м³ у родовищах Туну та Тамбора, при тому що первісні оцінки запасів останнього становили третину від аналогічних показників Туну, а максимальний рівень видобутку, досягнутий у 1992 році через сім років після початку розробки, становив біля 3 млрд м³ на рік.

З 2007 року через Туну проходить продукція офшорних газових родовищ Сісі та Нубі.