Туліо Маравілья

бразильський футболіст

Туліо Умберту Перейра Коста або просто Туліо Маравілья (порт.-браз. Túlio Humberto Pereira Costa / Túlio Maravilha; нар. 2 червня 1969, Гоянія, Бразилія) — бразильський футболіст, нападник.

Ф
Туліо Маравілья
Туліо Маравілья
Туліо Маравілья
Особисті дані
Повне ім'я Туліо Умберту Перейра Коста
Народження 2 червня 1969(1969-06-02) (54 роки)
  Гоянія, Бразилія
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Прізвисько Túlio Maravilha
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 7
Юнацькі клуби
1987—1988 Бразилія «Гояс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989—1992 Бразилія «Гояс» 88 (48)
1992—1993 Швейцарія «Сьйон» 11 (3)
1994—1996 Бразилія «Ботафого» 73 (55)
1997 Бразилія «Корінтіанс» 33 (14)
1997 Бразилія «Віторія» 24 (9)
1998 Бразилія «Флуміненсе» 22 (10)
1998 Бразилія «Ботафого» 24 (10)
1999—2001 Бразилія «Віла-Нова» 21 (27)
2000 Бразилія «Сан-Каетано» 23 (30)
2000 Бразилія «Ботафого» 14 (4)
2001—2002 Бразилія «Санта-Круз» 7 (1)
2002 Угорщина «Уйпешт» 10 (4)
2003 Бразилія «Бразильєнсе» 21 (11)
2003 Бразилія «Атлетіку Гоянієнсі» 1 (3)
2003 Бразилія «Тупі» 2 (5)
2004 Болівія «Хорхе Вільстерман» 16 (24)
2004 Бразилія «Анаполіна» 9 (1)
2005 Бразилія «Волта-Редонда» 16 (12)
2005 Бразилія «Жувентуде» 11 (2)
2005 ОАЕ «Аш-Шабаб» 0 (0)
2005—2006 Бразилія «Волта-Редонда» 18 (20)
2006 Бразилія «Фаст» 10 (10)
2006 Бразилія «Канеденсе» 23 (25)
2007 Бразилія «Ітаусу» 7 (7)
2008 Бразилія «Віла-Нова» 37 (24)
2009 Бразилія «Ітумбіара» 22 (14)
2009 Бразилія «Гоянія» 10 (5)
2009—2011 Бразилія «Ботафого» 5 (1)
2011 Бразилія «Баррас» 6 (4)
2011 Бразилія «Канеденсе» 1 (0)
2011 Бразилія «Бонсусессо» 9 (3)
2012 Бразилія КСЕ 3 (4)
2012 Бразилія «Танабі» 5 (1)
2012 Бразилія «Ботафого» 0 (0)
2013 Бразилія «Вівавельєнсе» 5 (5)
2014 Бразилія «Араша» 1 (1)
2018 Бразилія «Атлетіко Каріока» 2 (0)
2018—2019 Бразилія «Табоау да Серра» 4 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1990
1990—1995
Бразилія Бразилія (U-20)
Бразилія Бразилія
5 (4)
14 (10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

 
Туліо з Денілсоном

Футбольну кар'єру розпочав у «Гоясі», у складі якого 1987 року з 22 голами став найкращим бомбардиром молодіжного чемпіонату штату. У 1988 році головний тренер «Гояса» Луїс Феліпе Сколарі перевів гравця до дорослої команди. Разом з командою тричі вигравав чемпіонат штату Гояс — Лігу Гояно у 1989, 1990, 1991 роках. У 1989 році став найкращим бомбардиром чемпіонату Бразилії, а в 1991 році — Лігу Гояно. У 1992 році на декілька місяців перейшов до тодішнього чемпіона Швейцарії «Сьйона».

Після повернення до Бразилії приєднався до «Ботафогу», де завдяки 3 голам у ворота «Америки» отримав від вболівальників прізвисько «Туліо Маравілья». Виступи за «Ботафого» — найкращий період у його кар'єрі. З командою «Фогао» виграв чемпіонат Бразилії 1995 року, двічі став найкращим бомбардиром чемпіонату в 1994 і 1995 роках, а також найкращим бомбардиром Ліги штату Ріо-де-Жанейро у вище вказані сезони. На початку 1997 року залишив «Ботафого» та перебрався до «Корінтіанса». Цей трансфер ознаменував початок постійних клубних переходів Туліо. З «Корінтіансом» виграв чемпіонат штату Сан-Паулу — Лігу Пауліста 1997 року, а потім перейшов у «Віторію» (Салвадор).

1998 рік знову провів у «Ботафого», де сформував атакувальний тандем з Бебето, з яким виграв турнір Ріо-Сан-Паулу. У 1998—1999 році виступав за «Флуміненсе» та «Віла-Нова». У 2000 році грав за «Сан-Каетано» і втретє за «Ботафого». У 2001 році грав за «Віла-Нову» та «Санта-Круз» (Ресіфі). З Віла Нова виграв чемпіонат штату Гояс — Лігу Гояно. У 2002 році вирішив здійснити свій другий трансфер до Європи, в будапештський «Уйпешт», з яким виграв Кубок Угорщини 2002 року.

Після повернення на батьківщину підсилив до «Бразильєнсе», з якою виграв Серію С чемпіонату Бразилії та вийшов до другого дивізіону. Сезон 2003 року завершив в «Атлетіку Гоянієнсі». Наступний сезон розпочинав у клубі з чемпіонату штуту «Тупі», з якого перейшов у болівійський «Хорхе Вільстерман». Після повернення до Бразилії виступав в «Анаполіні». Наступними його клубами стали «Волта-Редонда» та «Жувентуде». У футболці «Волта-Редонди» знову став найкращим бомбардиром чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро.

Наприкінці 2005 року нетривалий період часу перебував в «Аш-Шабабі», звідки повернувся до «Волта-Редонди». У період з 2006 по 2007 рік постійно змінював клуби, виступав за «Фаст» (Манаус), «Канеденсе» та «Ітаусуенсе». У 2008 році знову грав за «Віла-Нову», де втретє став найкращим бомбардиром чемпіонату штату Гояс. У 2009 році виступав за «Ітумбіару», «Гоянію» і «Ботафого».

У 2014 році грав за клуб «Араша», де відзначився, за власними підрахунками, 1000-м голом, однак, немає жодних офіційних записів про 1000 голів, якими гравець відзначився протягом своєї кар'єри[1]. У 2015 році став гравцем клубу «Табоан-да-Серра», який виступав у Серії А3 чемпіонату штату Сан-Паулу. Нападник зіграв за команду два матчі та відзначився одним голом із пенальті[2].

Кар'єра в збірній ред.

1990 року в складі молодіжної збірної Бразилії виступав на турнірі в Тулоні: бразильці посіли третє місце, а нападник відзначився 4 голами в 5 матчах[3].

У футболці національної збірної Бразилії дебютував 17 жовтня 1990 року в нічийному (0:0) товариському поєдинку проти Чилі. У національній команді Туліо Маравілья провів 15 матчів та відзначився 13 голами, з яких 14 матчів і 10 голів були офіційними. Більшість матчів та голів Туліо в національній збірній припадає на 1995 рік. 29 червня в Ресіфі в товариському матчі відзначився 2 голами у воротах збірної Польщі під керівництвом Генрика Апостела. У липні брав участь у Кубку Америки 1995 року. Відомий тим, що зрівняв рахунок в поєдинку проти Аргентини у чвертьфіналі кубку Америки, під час якого навмисно зіграв рукою[4][5]. Бразилія посіла друге місце, програвши у фіналі в серії післяматчевих пенальті Уругваю, в якому Туліо не реалізував вирішальне пенальті[5]. Востаннє за збірну зіграв 20 грудня 1995 року в переможному (3:1) товариському матчі проти Колумбії в Манаусі на стадіоні Вівалду Ліма, у якому відзначився 2 голами[6].

Стиль гри ред.

  «Коли Туліо на полі, не буває такого поняття, як тривіальний гол».  

— Армандо Ногейра

Грав на позиції нападника[7] у багатьох бразильських командах, а також мав нетривалий досвід в європейських клубах, грав за «Сьйон» та «Уйпешт», продемонстрував незвичайну гольову здатність, яка дала йому змогу відзначитися багатьма голами[8].

Особисте життя ред.

Його син, Туліо Умберто Перейра да Коста Філью, народився в один день із батьком. Він грав тільки в дитячих командах. Намагався стати футболістом, але грав лише у дитячих командах. Покинув футбол і став блогером каналу Tulinho Oficial[9].

Політична діяльність ред.

У жовтні 2008 року обраний олдерменом у столиці штату Гояс, Гоянія, від Партії бразильського демократичного руху, він набрав 10 401 голос[10].

Статистика виступів ред.

У збірній ред.

# Дата Суперник Рахунок Змагання Примітки
1. 17 жовтня 1990   Чилі
0 — 0
товариський матч   62
2. 18 грудня 1991   Чехословаччина
2 — 1
товариський матч  
3. 4 травня 1994   Ісландія
3 — 0
товариський матч  
4. 22 лютого. 1995   Словаччина
5 — 0
товариський матч     76'
5. 29 березня 1995   Гондурас
1 — 1
товариський матч   45' (пен.)
? 27 квітня 1995   «Валенсія»
4 — 2
неофіційний товариський матч  
6. 18 травня 1995   Ізраїль
2 — 1
товариський матч   39'   81
7. 29 червня 1995   Польща
2 — 1
barátságos mérkőzés   2'56'
8. 13 липня 1995   Колумбія
3 — 0
Груповий етап Кубка Америки   74   76'
9. 7 липня 1995   Еквадор
1 — 0
Груповий етап Кубка Америки
10. 17 липня 1995   Аргентина
2 — 2 (д.ч.:4-2)
Чвертьфінал Кубка Америки   80   81'
11. 20 липня 1995   США
1 — 0
Чвертьфінал Кубка Америки   75
12. 23 липня 1995   Уругвай
1 — 1 (д.ч:3-5)
Півфінал Кубка Америки   30'
13. 8 листопада 1995   Аргентина
1 — 0
товариський матч   81
14. 20 грудня 1995   Колумбія
3 — 1
товариський матч   48'87'

Досягнення ред.

Клубні ред.

Чемпіонат штату ред.

«Гояс»
«Ботафого»
«Сан-Каетано»
«Волта-Редонда»
«Ітаусу»

Національні турніри ред.

«Ботафого»
«Уйпешт»
«Бразильєнсе»
  •   Серія C
    •   Чемпіон (1): 2002
«Хорхе Вільстерман»
  •   Кубок Болівії
    •   Чемпіон (1): 2004

Міжнародні турніри ред.

«Крузейро»

Індивідуальні ред.

Література ред.

  • Miniencyklopedia Piłka Nożna nr 11-12 2004, Historia meczów reprezentacji Brazylii 1957—2004, Oficyna wydawnicza ATUT, Wrocław 2004, ISSN 1644-8189, str. 54, 56, 60-63.

Примітки ред.

  1. Túlio Maravilha faz gol 1000 e ganha festa no meio do jogo (порт.). UOL Esporte. 8 лютого 2014. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 10 березня 2014.
  2. Tulio Humberto Pereira Costa 2015/2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  3. Gol Di Túlio Maravilha
  4. Túlio prefere seu "gol de mão", mas parabeniza peruano: "Foi um artista". 13 June 2016.
  5. а б BRASILE, AI RIGORI SI PUO' PIANGERE (італ.)
  6. Brasil 3 x 1 Colômbia - Amistoso 1995. YouTube.
  7. Sambafoot — Túlio Maravilha (англ.)
  8. Túlio Maravilha faz gol mais rápido da carreira, e Botafogo-DF sobe de divisão (порт.)
  9. Ютуб-канал сина Туліо
  10. Atacante Túlio Maravilha é eleito vereador em Goiânia (порт.)

Посилання ред.