Тульнов Петро Львович

Петро Львович Тульнов (5 жовтня 1905(19051005), місто Луганськ — ?) — радянський партійний діяч, 2-й секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У, 2-й секретар Калінінградського обласного комітету ВКП(б). Депутат Верховної ради Російської РФСР 3-го скликання.

Тульнов Петро Львович
Народився 5 жовтня 1905(1905-10-05)
місто Луганськ
Помер невідомо
Партія КПРС
Нагороди
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис ред.

Народився в родині шевця. Трудову діяльність розпочав у шістнадцятирічному віці розсильним. Потім працював електромонтером заводу в місті Луганську.

Член РКП(б) з 1925 року.

У 1925—1931 роках — слухач Луганського індустріального робітничого факультету, студент Одеського інституту народного господарства.

У 1931—1938 роках — інженер-економіст металообробної промисловості, начальник планово-економічного відділу, заступник начальника виробничого відділу, начальник складання гірничого обладнання механічного цеху Ворошиловградського заводу імені Пархоменка.

У 1938—1939 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Ворошиловградського міського комітету КП(б)У; 1-й секретар Артемівського міськрайонного комітету КП(б)У Ворошиловградської області; 2-й секретар Ворошиловградського міського комітету КП(б)У.

У грудні 1939 — 17 травня 1941 року — секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У із пропаганди. 17 травня 1941 — 1942 року — секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У із машинобудівної промисловості.

Учасник німецько-радянської війни. У 1942 році — працівник оперативної групи при Військовій раді Південного фронту.

У серпні 1943 — жовтні 1946 року — 2-й секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.

У жовтні 1946 — червні 1947 року — інспектор Управління кадрів ЦК ВКП(б) у Москві.

У червні 1947 — 1952 року — 2-й секретар Калінінградського обласного комітету ВКП(б).

На 1952 рік — начальник політичного відділу «Сталінградгідробуду».

Потім — на пенсії в місті Волгограді.

Звання ред.

  • воєнтехнік 1-го рангу
  • майор авіаційно-технічної служби

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.