Тріумфалізм
Тріумфалі́зм — термін що вживався стосовно людей, що занадто пишаються приналежністю до тієї або іншої конфесії або нації[1], потім в негативному дусі характеризував образ мислення американського політичного керівництва. Також згодом вживався і до радянської влади (в сьогоденні до політики Кремля), мусульманства, християнства, юдаїзму та науки.
Ідеї тріумфалізму стали популярні в США після перемоги в холодній війні. Якскравим прикладом є твій американського політолога Френсіса Фукуями Кінець історії та остання людина[2].
Перетворення Софійського собору на мечеть вважається результатом тріумфалізму в ісламі.[3]
Зноски Редагувати
- ↑ Definition of TRIUMPHALISM. www.merriam-webster.com (англ.). 22 серпня 2023. Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ American Triumphalism | Commonweal Magazine. www.commonwealmagazine.org (англ.). Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ A. KADIR YILDIRIM. Triumphalism in Hagia Sophia. Carnegie Endowment for International Peace. Процитовано 30 серпня 2023.
Література Редагувати
- Fischer, Beth A. (2019). The myth of triumphalism: rethinking President Reagan's Cold War legacy. Lexington, Ky: The University Press of Kentucky. ISBN 9780813178172.