Трудомісткість
Трудомісткість — показник, що характеризує витрати робочого часу на виробництво певної споживної вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Трудомісткість є зворотною продуктивності праці. Трудомісткість визначає ефективність використання одного з головних виробничих ресурсів — робочої сили . Чинники, які впливають на Трудомісткість:
- технічний рівень виробництва (фондо та енергоозброєність праці, корисні властивості предметів праці, технологія),
- кваліфікація працівників,
- організація і умови праці,
- складність продукції, що виготовляється.
Трудомісткість є одним із основних показників технологічності виробу, тому її зниження — одне з найважливіших завдань розробників. Шляхами зниження трудомісткості є правильний вибір сучасних прогресивних методів отримання заготовок та формоутворення деталі, раціональний вибір квалітетів точності та показників шорсткості поверхонь, малоопераційність обробки.
ЛітератураРедагувати
- Трудомісткість
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |