Трофімов Олексій Станіславович (нар. 7 липня 1974, Севастополь, УРСР) — український професійний боксер, призер чемпіонату світу серед любителів (1999), багаторазовий чемпіон України.

Олексій Трофімов
Загальна інформація
Повне ім'яТрофімов Олексій Станіславович
ГромадянствоУкраїна Україна
Народився7 липня 1974(1974-07-07) (49 років)
Севастополь, УРСР
ПроживанняКиїв
Alma materХарківська державна академія фізичної культури
Вагова категоріянапівважка
Зріст180
Професіональна кар'єра
Перший бій28 листопада 1998
Останній бій29 червня 2005
Боїв27
Перемог26
Перемог нокаутом21
Поразок1
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Бронза Х'юстон 1999 до 81 кг

Освіта

ред.

Спортивна кар'єра

ред.

Займатися боксом розпочав в Севастопольській ДЮСШ.[1]

З 1995 по 2000 роки входив до складу збірної України з боксу.

Двічі виборював звання абсолютного чемпіону України.

Найбільшого успіху досяг на чемпіонаті світу 1999, в чвертьфіналі якого переміг Сергія Михайлова (Узбекистан) — 11-6, а в півфіналі програв Жону Дові (Франція) — 2-8.

28 листопада 1998 року провів перший бій на професійному рингу.

За час з 1998 року по 2005 провів 27 боїв, з яких 25 — в Україні, більшість — в Донецьку.

Трофімов вигравав титули:

  • чемпіона Asia Pasific за версією WBO
  • чемпіона СНД та слов'янських країн за версією WBC
  • інтерконтинентального чемпіона зв версією WBF
  • інтернаціонального чемпіона за версією IBF
  • інтерконтинентального чемпіона за версією IBF

Після завершення спортивної кар'єри

ред.

Після завершення виступів Трофімов деякий час працював на об'єднанні «Укрвуглегеологія» в Донецьку.

2012 року був кандидатом до Верховної Ради за списком партії УДАР.[2]

З 2013 року — помічник-консультант народного депутата України.

З 2014 року — начальник управління сім'ї, молоді та спорту КМДА.[3]

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. СШОР №4 по боксу — Федерация Бокса г. Севастополь. www.sevboxing.ru. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
  2. Трофимов, Алексей Станиславович — Генштабъ. genshtab.info. Процитовано 1 травня 2020.
  3. Рейтинг найпрацьовитіших підлеглих Кличка. antikor.com.ua. Процитовано 1 травня 2020.