Триколекторний паровий котел

Схематичне зображення триколекторного парового котла. 1922
Триколекторний паровий котел Шульца-Торникрофта британської компанії John I. Thornycroft & Company
Триколекторні парові котли британської компанії Yarrow Shipbuilders

Триколекторний паровий котел (англ. Three-drum boiler) — різновид водотрубних парових котлів, що знайшли широке застосування в суднових енергетичних установок кораблів та суден з кінця XIX століття. Завдяки невеликим розмірам та значній потужності вони були розповсюджені при будівництві кораблів у XIX—XX століттях.

ЗмістРедагувати

Фундаментальною характеристикою «триколекторного» дизайну є розташування парового барабана вище двох водяних барабанів, у трикутному компонуванні. У цих типах парових водотрубних котлів паровий колектор з'єднується з двома водяними колекторами пучками пароутворювальних труб, у результаті чого корпус котла має яскраво виражену А-подібну форму. Гази, що утворюються при згорянні палива в топці, поділяються на два потоки і омивають труби двох випарних пучків. Усередині трубних пучків випарювальної частини можуть розташовуватися труби пароперегрівника (як з одного, так і з обох боків). Якщо пароперегрівник розташований в одному газоході, то котел відноситься до асиметричного типу котлів, якщо в двох — до симетричного. Розміщення пароперегрівника в одному з газоходів котла дозволяє регулювати температуру відбирається перегрітої пари за допомогою газового шибера.

Водопровідні труби заповнюють дві сторони цього трикутника між барабанами, і піч знаходилась у центрі конструкції. Весь агрегат потім збирався в кожух, на горі розміщувалися димогарні труби.

У ролі палива котли використовували вугілля або нафту; багато вугільних котлів використовуються одночасно декілька топок і команд кочегарів, часто з обох кінців парового котла.

Різновиди триколекторних парових котлівРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати