«Тревор» (англ. Trevor) — фільм режисера Пеггі Райскі. У 1995 році стрічка отримала премію «Оскар» в номінації «Найкращий короткометражний фільм». На 45-му «Берлінале» фільм нагороджений премією «Тедді»[1] . Чотири роки по тому в 1998 році Джеймс Лісесн, Пеггі Райскі і Ренді Стоун заснували однойменний проєкт, який займається запобіганням самогубствам серед ЛГБТ-підлітків[2]. Прототипом головного героя фільму є реальний 13-річний юнак-гей, який намагався накласти на себе руки[3].

Тревор
англ. Trevor
Жанр мелодрама
Режисер Пеггі Райскі
Продюсер Ренді Стоунd
Сценарист Джеймс Лісесн
У головних
ролях
Стівен Тоболовскіd
Дистриб'ютор HBO
Тривалість 24 хвилини
Мова англійська
Країна США США
Рік 1994
IMDb ID 0111486
Рейтинг 6.3/10 stars

Сюжет ред.

Розповідь у фільмі ведеться від імені 13-річного Тревора через серію його щоденникових записів. «Дорогий щоденник», — так самотній підліток звертається до свого паперового lheuf, й тільки з ним він може поділитися своїми сподіваннями та переживаннями. Палкий шанувальник Дайани Росс, Тревор бореться за увагу байдужих до його долі батьків, іноді вдаючись до таких способів, як імітація самогубства. Підліток подружився з хлопцем зі своєї школи Пінкі Фарадеєм. Тревор усвідомлює, що його почуття по відношенню до нового друга більше, ніж просто приятельські або дружні. Про своє ставлення до Фарадея Тревор розповів знайомому Вальтеру Стілтману, який поширив по всій школі чутки про те, що Тревор — гей. З цього моменту життя підлітка перетворилося на суцільний кошмар: усі друзі і знайомі відвернулися від нього, і навіть кумир Пінкі сказав Тревору, що такому збоченцю краще б зовсім не жити. Тревор намагається вчинити суїцид, отруївшись аспірином. У лікарні він знайомиться з санітаром на ім'я Джек. Джек запрошує Тревора в групу підтримки для геїв та купує два квитки на Дайану Росс. Тревор вирішує жити далі.

У ролях ред.

Актор Роль
Бретт Барський Тревор Тревор
Джуди Кейн мати Тевора
Джон Ліззі бвтько Тревора
Еллен Дедженерес камео
Йон Руні Пінкі Фарадей Пінкі Фарадей
Аллен Доране Вальтер Стілтман Вальтер Стілтман

Саундтрек ред.

У фільмі звучать такі музичні композиції:[4]

  1. «Theme from Mahogany» — Дайана Росс
  2. «It's My Turn» — Дайана Росс
  3. «Fame» — Еріка Гімпель
  4. «Anything Goes» — Емілі Біндіджер
  5. «Endless Love» — Лайонел Річі та Дайана Росс
  6. «Ain't No Mountain High Enough» — Дайана Росс
  7. «I'm Coming Out» — Дайана Росс

Нагороди ред.

Фільм отримав наступні нагороди:[1]

Нагороди
Фестиваль / Премія Рік Нагорода Категорія Переможець
Академія кінематографічних мистецтв і наук 1995 Оскар Кращий ігровий короткометражний фільм Пеггі Райскі
Берлінале 1995 Тедді Кращий короткометражний фільм Пеггі Райскі
МКФ в Сан-Франциско 1995 Почесна грамота Кращий ігровий короткометражний фільм або відео від 16 до 30 хвилин Пеггі Райскі
Кінофестиваль «Санденс» 1995 Спеціальний приз журі Коротке кіно — заохочувальна премія Пеггі Райскі
Міжнародний ЛГБТ-кінофестиваль в Сан-Франциско 1995 Приз глядацьких симпатій Кращий короткометражний фільм Пеггі Райскі

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Awards for Trevor (1994) at IMDb. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2016.
  2. The Trevor Project. whitehouse.gov. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 15 грудня 2012.
  3. Організація з порятунку сексменшин оголосила своїм героєм Деніела Редкліффа. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 26 грудня 2011.
  4. Soundtracks for Trevor at IMDb. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2016.

Посилання ред.