Транспорт Соломонових Островів

Транспорт Соломонових Островів представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений . Площа країни дорівнює 28 896 км² (144-те місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, видовжена з південного сходу на північний захід; максимальна дистанція з півночі на південь — 800 км, зі сходу на захід — 1700 км; розміри центрального острова (Гуадалканал) — 150 x 40 км[2][3]. Географічне положення Соломонових Островів дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в західній частині акваторії Тихого океану, між сусідніми країнами Океанії[4].

Транспорт Соломонових Островів M:
Транспортна система Соломонових Островів (англ.)
Транспортна система Соломонових Островів (англ.)
Територія
Площа 28,9 тис. км² (144-те)
Рельєф горбистий
Найвища точка гора Попоманасеу (231 м)
Повітряний
Аеропортів 36 (109-те)
Наземний
Автошляхів 1,4 тис. км (179-те)
Водний
Узбережжя 5313 км
Головний порт Хоніара
Адміністрування
Орган Міністерство розвитку інфраструктури
Голова міністр Джиммі Лусібеа

Історія становлення і розвитку ред.

Автомобільний ред.

Загальна довжина автошляхів на Соломонових Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 1 390 км, з яких 34 км із твердим покриттям і 1 356 км без нього (920 км шляхів на плантаціях) (179-те місце у світі)[1].

Повітряний ред.

У країні, станом на 2013 рік, діє 36 аеропортів (109-те місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 35 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (10);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (24)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 3 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 373,8 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 3,69 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 3 гелікоптерні майданчики[1].

Соломонові Острови є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — H4, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Соломонових Островів мають літерний код ІКАО, що починається з — AG[1].

Водний ред.

Морський ред.

Головні морські порти країни: Хоніара, Маллоко-Бей, Віру-Харбор, Тулагі.

Міський громадський ред.

Державне управління ред.

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство розвитку інфраструктури. Станом на 2 листопада 2015 року міністерство в уряді Манассе Дамукана Согаваре очолював Джиммі Лусібеа[6].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л Solomon Islands : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Solomon Islands : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література ред.

Українською ред.

Англійською ред.

Російською ред.

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання ред.