Транспорт Монтсеррату

Транспорт Монтсеррату представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 102 км² (226-те місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна острівна, трохи витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 16 км, зі сходу на захід — 10 км[2][3]. Більшість території острова вкрито вулканічними відкладами серії вивержень 1990-х років і непридатна для господарської діяльності. Географічне положення Монтсеррату дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики[4].

Транспорт Монтсеррату M:
Транспортна система Монтсеррату (англ.)
Транспортна система Монтсеррату (англ.)
Територія
Площа 102 км² (226-те)
Рельєф гірський
Найвища точка вулкан Суфрієр (1050 м)
Повітряний
Аеропортів 1 (226-те)
Водний
Узбережжя 40 км
Адміністрування
Орган державний секретаріат транспорту
Голова держсекретар Кріс Грейлінг

Історія становлення і розвитку ред.

Автомобільний ред.

Вулканічне виверження 1995 року зруйнувало автомобільну мережу острова. Нові автошляхи будуються в північній частині.

Повітряний ред.

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (226-те місце у світі), із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (0)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 3 повітряними суднами[1].

Монтсеррат не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — VP-M, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Монтсеррату мають літерний код ІКАО, що починається з — TR[1].

Водний ред.

Морський ред.

Головні морські порти країни: Літтл-Бей, Плімут.

Міський громадський ред.

Державне управління ред.

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг[6].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Montserrat : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література ред.

Українською ред.

Англійською ред.

Російською ред.

Посилання ред.