Транспорт Малаві
Транспорт Малаві представлений автомобільним 
, залізничним , повітряним , водним (річковим і озерним) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 118 484 км² (100-те місце у світі)[1]. Форма території країни — сильно витягнута в субмеридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 900 км, зі сходу на захід — 270 км[2][3]. Географічне положення Малаві дозволяє країні контролювати транспортні шляхи озером Ньяса (Малаві) між країнами Південної та Східної Африки[4].
Транспорт Малаві  | |
|---|---|
 Транспортна система Малаві (англ.) | |
| Територія | |
| Площа | 118,5 тис. км² (100-те) |
| Рельєф | гористий |
| Найвища точка | гора Мланже (3002 м) |
| Повітряний | |
| Аеропортів | 32 (113-те) |
| Наземний | |
| Автошляхів | 15,5 тис. км (121-ше) |
| Залізниць | 767 км (98-ме) |
| Водний | |
| Узбережжя | 0 км |
| Водних шляхів | 700 км (75-те) |
| Найбільше озеро | Ньяса (Малаві) ( км²) |
| Адміністрування | |
| Орган | Міністерство транспорту і ЖКГ |
| Голова | міністр Малісон Ндау |
Історія становлення і розвитку ред.
Автомобільний ред.
Загальна довжина автошляхів у Малаві, станом на 2011 рік, дорівнює 15 450 км, з яких 6 951 км із твердим покриттям і 8 499 км без нього (120-те місце у світі)[1].
Залізничний ред.
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 767 км (98-ме місце у світі), з яких 767 км вузької 1067-мм колії[1].
Повітряний ред.
У країні, станом на 2013 рік, діє 32 аеропорти (113-те місце у світі), з них 7 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 25 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
- довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
- від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (1);
- від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 4 (11);
- коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (13)[1].
У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 2 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 6 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 5,5 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].
Малаві є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 7Q, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Малаві мають літерний код ІКАО, що починається з — FW[1].
Водний ред.
Річковий ред.
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2010 року становила 700 км (75-те місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни: озеро Ньяса, річка Шире.
Головні озерні порти країни: Чипока, Монкі-Бей, Нката-Бей, Нкота-Кота, Чилумба на озері Ньяса.
Міський громадський ред.
Державне управління ред.
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і житлово-комунального господарства. Станом на 25 липня 2016 року міністерство в уряді Артура Пітера Мутаріки очолював Малісон Ндау[6].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Malawi : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Дубович І. А., 2008.
- ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
- ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
- ↑ Malawi : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Література ред.
Українською ред.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською ред.
- (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
- (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
- (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
- (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.
Російською ред.
- (рос.) Малави // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 117.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
- (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Малаві |
- Карти транспортної системи Малаві на Вікісховищі.
- Карти Малаві — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- (рос.) Добірка публікацій про Малаві з часопису «Вокруг света».