Тосьодайдзі
34°40′32″ пн. ш. 135°47′05″ сх. д. / 34.675586111111° пн. ш. 135.78483333333° сх. д.
Тосьодайдзі | |
Дата створення / заснування | 759 |
---|---|
Засновник | Jianzhend |
Країна | Японія |
Адміністративна одиниця | Нара |
Місце розташування | Nishinokyōd |
Дочірня організація | Saihō-ind |
Присвячено | Birushana Buddhad[1] |
Суміжна будівля | Mizukagami Tenjinshad |
Статус спадщини | Національні скарби Японії, частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і історичне місце Японіїd[2] |
Площа | 9,1 га і 93,15 га |
Сторінка інституції на Вікісховищі | Toshodai-ji |
Офіційний сайт(яп.)(англ.)(кит.)(кор.) | |
Тосьодайдзі у Вікісховищі |
Тосьо́дайдзі (яп. 唐招提寺, とうしょうだいじ[3], «Монастир для ченця з Тан») — буддистський монастир в Японії, в місті Нара префектури Нара. Головний осередок секти Ріссю. Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.
Короткі відомості
ред.Тосьодайдзі був заснований 759 року китайським ченцем з імперії Тан, Ґандзіном. Він заклав на території монастиря Павільйон дисципліни[4] і Залу для медитацій секти Ріссю.
Після смерті ченця, його учні спорудили головний храм монастиря — Золоту залу[5], а у IX столітті перенесли з території Імператорського палацу колишньої столиці Хейдзьо Палац зборів[6], який перетворили на Лекційну Залу[7]. Згодом були прибудовані Комора для зберігання сутр та Скарбниця. На початку XX століття ці будівлі були занесені до списку Національних скарбів Японії.
Цінними творами, які зберігаються у Тосьодайдзі, є статуя будди Вайрочани з Золотої зали, образ будди Якусі і скульптура сидячого ченця Ґандзіна. Ці шедеври зареєстровані як Національні скарби, що представляють образотворче мистецтво культури Темпьо періоду Нара.
У 1998 році Тосьодайдзі було зараховано до Світової Спадщини ЮНЕСКО в складі групи старожитностей «Культурні пам'ятки стародавньої Нари».
Примітки
ред.- ↑ https://toshodaiji.jp/about_kondoh.html
- ↑ https://kunishitei.bunka.go.jp/heritage/detail/401/2011
- ↑ Інша назва: Сьодайдзі (яп. 招提寺, しょうだいじ).
- ↑ Японською: 戒壇.
- ↑ Японською: 金堂.
- ↑ Японською: 朝集殿.
- ↑ Японською: 講堂
Джерела та література
ред.- 井上靖、塚本善隆監修、井上靖、森本孝順著『古寺巡礼奈良9 唐招提寺』, 淡交社, 1979.
- 星山晋也『唐招提寺』(日本の古寺美術8), 保育社, 1987.
- 特別展図録『唐招提寺の美術』, 奈良国立博物館, 1993.
- 『週刊朝日百科 日本の国宝』6号(唐招提寺), 朝日新聞社, 1997.