Торохтій Олексій Павлович

Олексі́й Па́влович Торохті́й (народився 22 травня 1986, м. Зугрес, Донецька область, СРСР) — український важкоатлет, призер чемпіонату світу та чемпіонатів Європи з важкої атлетики. Учасник двох Олімпійських ігор (2008, 2012). Заслужений майстер спорту України. Закінчив професійну кар'єру у 2014 році.

Олексій Торохтій
Олексій Павлович Торохтій
Олексій Торохтій (6 серпня 2012)
Олексій Торохтій (6 серпня 2012)
Загальна інформація
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання м. Харків
Народження 22 травня 1986(1986-05-22) (33 роки)
м. Зугрес, СРСР
Зріст 181 см
Вага 104 кг
Веб-сторінка torokhtiy.com
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту Важка атлетика
Дисципліна до 105 кг
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту України
Клуб Динамо (Харків)
Тренери Генадій Ксенз, Валерій Нікулін, Михайло Мацьоха
CMNS: Торохтій Олексій Павлович на Вікісховищі
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Важка атлетика
Чемпіонат світу
Бронза 2011 Париж до 105 кг
Чемпіонат Європи
Срібло 2009 Бухарест до 105 кг
Бронза 2010 Мінськ до 105 кг

БіографіяРедагувати

Олексій Торохтій народився у невеликому донбаському містечку Зугрес, де й почав займатися важкою атлетикою під керівництвом Генадія Ксенза. Помітивши неабиякий потенціал у талановитого юнака, тренер Володимир Руденко, поклопотався про його переведення до Харківського вищого училища фізичної культури, де були всі належні умови для навчання і фізичного вдосконалення.

Після закінчення училища Олексій вступив до Національного аерокосмічного інституту імені Жуковського, однак занять важкою атлетикою не залишив. І у 20-річному віці до Торохтія прийшли перші успіхи серйозного рівня. У 2006 році він зайняв друге місце на Чемпіонаті Європи серед юнаків. Саме це досягнення стало відправною точкою у сходженні молодого спортсмена до еліти важкої атлетики[джерело?].

У 2008 році Торохтій вперше в кар'єрі брав участь в Олімпійських іграх, що проходили в Пекіні, та посів там 12-те місце з результатом 390 кг у сумі (ривок — 177 кг, поштовх — 213 кг)[1].

У 2009 році на Чемпіонаті Європи у Бухаресті Олексій показав кращий результат — 405 кг у сумі (181 кг у ривку та 224 кг у поштовху). Це дозволило йому посісти друге місце та отримати срібну медаль чемпіонату[2]. Наступного року в Мінську він не зміг повторити свій результат, підійнявши у сумі лише 396 кг (175+221)[3].

У 2011 році Торохтію вдалося зробити значний крок уперед та завоювати «бронзу» на Чемпіонаті світу в Парижі. Результати, показані спортсменом, теж були доволі обнадійливими напередодні Олімпійських ігор у Лондоні — 410 кг у сумі (ривок — 181 кг, поштовх — 229 кг)[4]. Ці показники великою мірою стали можливими завдяки кропіткій роботі заслуженого тренера України та СРСР Михайла Мацьохи, який разом з Валерієм Нікуліним займався підготовкою спортсмена[джерело?].

6 серпня 2012 року Олексій Торохтій став чемпіоном Олімпійських ігор 2012 у ваговій категорії до 105 кг. Для перемоги йому вистачило показника 412 кг (185+227), що лише на кілограм більше, ніж у Наваба Насіршелала з Ірану, який посів друге місце[5][6].

У грудні 2018 року повторна перевірка допінг-проби Торохтія з Олімпійських ігор 2012 року дала позитивний результат. У ній був виявлений заборонений препарат (дегідрохлорметилтестостерон).[7].

19 грудня 2019 року на офіційному сайті Міжнародного олімпійського комітету було опубліковано рішення про позбавлення Олексія Торохтія золотої медалі, отриманої на Олімпіаді 2012, через порушення антидопінгових правил[8].

ДосягненняРедагувати

Державні нагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Інтерв'ю