Толуй
Толуй, Тулуй (монг. Толуй,кит. 拖雷, Tuōléi *біля 1193 — †1232) — державний діяч Великого Монгольского Улусу, воєнначальник. Четвертий, молодший син Чингісхана та його головної дружини Борте. Носив прізвисько Єке-нойон («Великий нойон»). У 1227—1229 роках після смерті Чингісхана й до обрання нового великого хана був регентом Монгольської імперії.
| Толуй монг. ᠲᠤᠯᠤᠢ 
| |
 | |
| Народження: |
1191[1] Монгольське ханство |
|---|---|
| Смерть: |
1232 Jichengd, Династія Цзінь |
| Країна: |
Монгольська імперія |
| Рід: |
Борджигін[2] і Чингізиди |
| Батько: |
Чингісхан[2] |
| Мати: |
Борте |
| Шлюб: |
Соркактані і Lingqun khatund |
| Діти: |
Мунке[2], Худудуd[2], Хубілай[2], Хулагу[2], Ариг-буга, Бочуо[2], Могеd[2], Суйгедуd[2], Сюебєтайd[2], Єсубухуаd[2], Думуганd[2] і Jöriked |
Старшою дружиною Толуя була Соркактані, племінниця кераїтского Ван-хана. Соркактані, християнка несторіанскої віри. Виховала дітей — Мунке, Хубілая, Хулагу та Ариг-бугу — в дусі поваги до християнскої релігії. За законами Яси вони не могли бути охрещені, однак це не заважало Ариг-Бугові відкрито сповідувати християнство, а Мунке та Хулагу керуватися в політиці інтересами своїх несторіанських підлеглих, наслідком чого став Жовтий хрестовий похід.
Примітки
ред.Джерела
ред.
|
Це незавершена стаття про особу Монголії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |