Відкрити головне меню

Толуй, Тулуй (монг. Толуй,кит. 拖雷, Tuōléi *біля 1193 — †1232) — державний діяч Великого Монгольского Улусу, воєнначальник. Четвертий, молодший син Чингісхана та його головної дружини Борте. Носив прізвисько Єке-нойон («Великий нойон»). У 1227-1229 роках після смерті Чингісхана й до обрання нового великого хана був регентом Монгольської імперії.

Толуй
монг. ᠲᠤᠯᠤᠢ
TuluiWithQueenSorgaqtani.jpg
 
Народження: 1191
Смерть: 1232
Монголія
Династія: Борджигін і Чингізиди
Батько: Чингісхан[1]
Мати: Борте
Діти: Мунке[1], Худуду[d][1], Хубілай[1], Хулагу[1], Ариг-буга, Бочуо[d][1], Моге[d][1], Суйгеду[d][1], Сюебєтай[d][1], Єсубухуа[d][1], Думуган[d][1] і Jörike[d]

Медіафайли у Вікісховищі?

Старшою дружиною Толуя була Соркактані, племінниця кераїтского Ван-хана. Соркактані, християнка несторіанскої віри. Виховала дітей — Мунке, Хубілая, Хулагу та Ариг-бугу — в дусі поваги до християнскої релігії. За законами Яси вони не могли бути охрещені, однак це не заважало Ариг-Бугові відкрито сповідувати християнство, а Мунке та Хулагу керуватися в політиці інтересами своїх несторіанських підлеглих, наслідком чого став Жовтий хрестовий похід.

ДжерелаРедагувати


  1. а б в г д е ж и к л м China Biographical Database