Ткачов Володимир Вікторович
Володи́мир Ві́кторович Ткачо́в (19 лютого 1970 — 18 вересня 2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Володимир Ткачов | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 19 лютого 1970 Вергуни |
| Смерть | 18 вересня 2018 (48 років) Луганське |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2016-2018 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис
ред.Народився1970 року у селі Вергуни (Черкаський район, Черкаська область); рано втратив батька. Навчався на водія у Черкаському ДТСААФ, закінчив з відзнакою. Строкову службу проходив в групі радянських військ у НДР; повернувшись додому, працював на черкаському заводі ПАТ «Азот».
Займав свідому громадянську позицію; з 2016 року проходив службу за контрактом, молодший сержант, гранатометник 1-ї мотопіхотної роти 12-го батальйону, воював у промзоні Авдіївки. Наприкінці 2017 року померла його мама.
18 вересня 2018-го загинув перед опівніччю внаслідок мінометного обстрілу терористами біля смт Луганське — в ході вогневого нальоту від розриву міни калібру 120 мм, яка влучила у бліндаж; зазнав осколкових поранень, несумісних з життям. Під час вогневого нальоту двоє військовослужбовців вели спостереження за полем бою та вживали заходів щодо зайняття укриттів своїми побратимами. Тоді ж загинув сержант Володимир Матвієнко.
21 вересня 2018 року похований в селі Вергуни.
Без Володимира лишилась сестра.
Нагороди та вшанування
ред.- указом Президента України № 411/2018 від 5 грудня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2018 року № 411/2018 «Про відзначення державними нагородами України»