Тищенко Сергій Іларіонович

Сергій Іларіонович Тищенко (1903(1903), селище Юзівка, тепер місто Донецьк — 28 листопада 1967, місто Київ) — український радянський діяч, міністр чорної металургії Української РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання. Член ЦК КПУ в 1954—1960 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 р.

Тищенко Сергій Іларіонович
Народився	1903(1903) селище Юзівка, тепер місто Донецьк
Помер	28 листопада 1967(1967-11-28) місто Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині робітника металургійного заводу.

Трудову діяльність розпочав у 1920 році підручним слюсаря автомайстерень «Південьсталі» Донецької губернії.

У 1924 році закінчив робітничий факультет і поступив в Харківський технологічний інститут. Після закінчення інституту (в 1930 році) вісімнадцять років працював на Макіївському металургійному заводі імені Кірова Донецької (Сталінської) області, де пройшов шлях від начальника зміни, начальника прокатного цеху до головного інженера заводу.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1950—1954 роках — директор Ждановського металургійного заводу «Азовсталь» імені Серго Орджонікідзе Сталінської області.

12 лютого 1954 — 1957 року — міністр чорної металургії Української РСР.

У 1957 — 28 листопада 1967 року — начальник відділу металургійної промисловості — заступник голови Державної планової комісії Української РСР. Одночасно, з 22 липня 1957 по 1959 рік — міністр Української РСР.

Помер 28 листопада 1967 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

Нагороди

• три ордени Леніна (19.07.1958,)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (26.03.1939,)
• орден «Знак Пошани»
• медалі

Джерела

• Тищенко Сергей Илларионович (рос.)