Титаренко Юрій Леонтійович

український юрист, економіст, колишній ректор Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е

Титаренко Юрій Леонтійович (13.VI 1936, с. Пінчуки Васильківського р-ну Київ, обл.) — український юрист, економіста, колишній ректор Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ України ім. Е. О. Дідоренка, генерал-лейтенант міліції, доцент, заслужений працівник МВС України.

Титаренко Юрій Леонтійович
Народився 13 червня 1936(1936-06-13) (87 років)
Пінчуки, Васильківський район, Київська область, Українська СРР, СРСР
Діяльність правник, економіст, викладач університету

Біографія ред.

Юрій Леонтійович закінчив у 1962 Харківський юридичний ін-т. Працював механізатором у колгоспі, був на комсомольській роботі.

З 1962 р. — у правоохоронних органах. Оперуповноважений відділу по боротьбі з розкраданням державної власності, від 1963 — ст. слідчий слідчого відділу УВС Запорізького облвиконкому.

Протягом 1964—70 рр. працював у партійних органах: інструктор і завідувач відділу Запорізького обкому КПУ, З 1970 р. — знову в системі органів внутрішніх справ: заст. начальника УВС Запорізького міськвиконкому; начальник УВС Запорізького облвиконкому (1976—1980).

У 1980—85 рр. — заступник міністра внутрішніх справ УРСР — начальник УВС Київського міськвиконкому;

У 1985-89 рр. — перший заступник начальника УВС Донецького облвиконкому.

У 1989-93 рр. — на викладацькій і педагогічній роботі. Спершу — начальник Донецької спеціальної СШ міліції.

З 1993 по 2003 — ректор Донецького ін-ту внутрішніх справ (Донецький юридичний ін-т при Донецькому національному ун-ті).

Науковий доробок ред.

Автор понад 100 наукових праць, в тому числі монографій і наукових статей.

Окремі праці: «Державотворення в Україні. Історія та сучасність: навчальний посібник», «Основи держави і права: навчально-методичний посібник» (обидві — 1998), «Організація управління в органах внутрішніх справ» (1999), «Судова бухгалтерія: навчально-практичний посібник» (2001) — всі чотири у співавторстві.

Нагороди ред.

Нагородженого орденом «Дружби народів».

Посилання ред.