Відкрити головне меню
Теорія підкови стверджує, що ультраліві та ультраправі насправді ближче один до одного, ніж до представників політичного центру

Теорія підкови — одна з теорій в політології, яка стверджує, що ультраліві та ультраправі насправді не є антагоністами і не перебувають на протилежних кінцях лінійного політичного спектра, а багато в чому походять один на одного, нагадуючи кінці підкови. Автором теорії є французький письменник і філософ Жан-П'єр Фей[1].

Зміст

Походження термінаРедагувати

Вперше термін був вжитий у книзі Жан-П'єра Фея Le Siècle des idéologies, що вийшла в 2002 році[2]. Теорія була сформульована під впливом праць Ліпсета, Белла та інших вчених «плюралістичної школи».[3]

Сучасне використанняРедагувати

У 2006 році термін був використаний в ізраїльських ЗМІ при порівнянні ворожого ставлення до євреїв, проявляемого як з боку крайніх правих, так і з боку вкрай лівих[4].

В одному зі своїх есе Йозеф Йоффе, аналітик з Roland Berger Strategy Consultants, яка є однією з найбільших компаній у сфері стратегічного консалтингу в світі, писав наступне:

Чи впорається глобалізація з усе наростаючими проблемами? Непомітне повстання проти глобалізації насправді передувало кризіи 2008 року. По всьому Заходу популізм почав проявляти своє обличчя ще в середині 2000-х. Наочними прикладами до цього є Німеччина та Австрія, де популістські партії придбали велику кількість голосів під гаслами ізоляціонізму, протекціонізму та перерозподілу національного багатства. У Німеччині це був лівий популізм («Die Linke»); в Австрії ж, навпаки, вкрай праві партії набрали близько 30 % на виборах 2008 року. Разом ліві і праві ілюструють «теорію підкови» в сучасній політиці: її згинають так, що кінці майже стикаються.

— Йозеф Йоффе [5]

Пояснення теорії і конкретні прикладиРедагувати

Згідно з деякими твердженнями, Північна Корея є ідеологічно вкрай правою або фашистською державою.[6] У своїй книзі The Cleanest Race («Найчистіша раса»), Брайан Майерс стверджує, що Північна Корея є ідеологічно вкрай правою державою завдяки пропаганді ксенофобії і крайнього націоналізму, а також псевдорелігійного прославлення колишніх та нинішніх керівників і расової риторики уряду. У той же час північнокорейський режим позиціонує себе як поборник соціалізму через державну ідеологію чучхе.[7]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Encel, Frédéric; Thual, François (2004-11-13). United States-Israel: A friendship that needs to be demystified. Le Figaro (Paris). Архів оригіналу за 2007-09-30. Процитовано 2009-02-13. «Jean-Pierre Faye's famous horseshoe theory (according to which extremes meet) finds verification here more than in other places, and the two states of delirium often mingle and meet , unfortunately spreading beyond these extremist circles. But contrary to the legend deliberately maintained and/or the commonplace believed in good faith, Israel and the United States have not always been allies; on several occasions their relations have even been strained.» 
  2. Le Siècle des idéologies. Pocket. 2008-12-22. 
  3. Challenging Centrist / Extremist Theory. Publiceye.org. 2008. 
  4. Fleischer, Tzvi (31 October 2006). The Political Horseshoe again. Australia / Israel Review (AIJAC). Архів оригіналу за 16 May 2011. Процитовано 27 March 2015. «I think Mr. Loewenstein has done a good job demonstrating why many people believe, as the "political horseshoe" theory states, that there is a lot more common ground between the far left, where Loewenstein dwells politically, and the far right views of someone like Betty Luks than people on the left would care to admit.» 
  5. New Year's Essay 2009. Roland Berger Strategy Consultants. 2008-12-22. Архів оригіналу за 2009-02-03. Процитовано 2016-01-11. 
  6. North Korea - a Fascist State?. Rocking Philosophy. May 1,2013. Архів оригіналу за січень 7, 2015. Процитовано September 5, 2 015. 
  7. {{Cite news | author1 = Myers, BR | authorlink1 = Brian Reynolds Myers | title = "The Cleanest Race "| url = http://www.nytimes.com/2010/01/28/books/excerpt-cleanest-race.html%7Caccessdate = 5 August 2015 | work = The New York Times | date = 26 January 2010} }