Теорія поля лігандів
Теорія поля лігандів (англ. ligand field theory) — теорія електронної структури комплексних сполук[1], що є модифікацією теорії кристалічного поля. Описує взаємодію центрального атома (або групи атомів) і лігандів на основі уявлень про молекулярні орбіталі в рамках методів молекулярних орбіталей. Вона не є суто електростатичною та враховує ковалентність координаційного зв'язку використанням відповідних параметрів.
Література ред.
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Примітки ред.
- ↑ Schläfer, H. L.; Gliemann, G. «Basic Principles of Ligand Field Theory» Wiley Interscience: New York; 1969
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |