Теорема Мікеля

твердження в планіметрії, пов'язане з перетином трьох кіл, що проходять через вершини і точки на сторонах трикутника

Теорема Мікеля — твердження в планіметрії, пов'язане з перетином трьох кіл, кожне з яких проходить через вершину трикутника і дві точки на прилеглих до неї сторонах. Названо на честь французького математика Огюста Мікеля[fr][1]. Ця теорема — один з декількох отриманих Мікелем результатів, що стосуються кіл у геометрії, і опублікованих ним у Journal de mathématiques pures et appliquées[en].

Малюнок, на якому зображено три кола, що проходять через вершини трикутника і точки , і , які лежать на сусідніх сторонах трикутника, і перетинаються у спільній точці M.
Теорема Мікеля для різних видів трикутників

Формулювання

ред.

Нехай   — трикутник із довільними точками  ,   і   на сторонах  ,   і   відповідно (або на їх продовженнях). Опишемо три кола навколо трикутників  ,  , і   Теорема Мікеля стверджує, що ці три кола перетнуться в одній точці  , яку називають точкою Мікеля. Окрім того, рівні будуть також кути   (позначені на малюнку).[2][3]

Окремий випадок

ред.

Якщо точка Мікеля — центр описаного кола трикутника, а діаметри трьох кіл Мікеля дорівнюють радіусу описаного кола трикутника, і кожне з трьох кіл Мікеля проходить через спільну для них точку — центр описаного кола, а також через дві проєкції цього центра на сторони трикутника і через одну з трьох вершин, тоді радіуси трьох кіл Мікеля однакові.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Ostermann та Wanner, (2012).
  2. Miquel, Auguste (1838), Mémoire de Géométrie, Journal de Mathématiques Pures et Appliquées, 1: 485—487, архів оригіналу за 13 лютого 2013, процитовано 14 травня 2021
  3. Wells, 1991 — Wells refers to Miquel's theorem as the pivot theorem

Література

ред.