Театр Капуцинів
Театр Капуцинів (фр. Théâtre des Capucins, люксемб. Kapuzinertheater) — драматичний театр у столиці Люксембургу місті Люксембурзі, найстаріший театр міста.
Театр Капуцинів фр. Théâtre des Capucins люксемб. Kapuzinertheater | ||||
---|---|---|---|---|
Театр Капуцинів, Люксембург | ||||
49°36′45″ пн. ш. 6°07′49″ сх. д. / 49.61258° пн. ш. 6.13014° сх. д. | ||||
Країна | Люксембург | |||
Місто | ||||
Адреса |
9 place du Théâtre | |||
Тип | драматичний театр | |||
Статус | міський театр | |||
Відкрито | 1869 рік | |||
Репертуар | драматичні постановки, концерти, гастрольні виступи | |||
Керівництво | директор Марк Олінґер | |||
theatres.lu | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
EUTA theatre ID | 5069 | |||
| ||||
Театр Капуцинів у Вікісховищі |
Загальні дані
ред.Люксембурзький Театр Капуцинів міститься у старовинному особняку XVII століття в історичному середмісті й розташований за адресою:
- Théâtre des Capucins 9 place du Théâtre («Театральна площа») L-2613 Luxembourg.
Будівля театру була зведена у 1623 році як монастир капуцинів, від 1796 до 1868 року в приміщенні містились гарнізонні установи, а вже потому — будівля використовувалась під перший у місті театр.
У театрі ставляться й показуються вистави німецькою, французькою та люксембурзькою мовами.
Директором закладу є Марк Олінґер (Marc Olinger).
З історії та сьогодення
ред.У 1869 році був створений Міський театр Люксембурга (люксемб. Theater vun der Stad Lëtzebuerg), що лишався першим і єдиним у місті дуже тривалий час.
Після зведення театральної будівлі на Rond-point Schuman (нині Великий театр міста Люксембурга), заклад втратив свій статус, а приміщення було реконструйовано.
Надалі театр працював як місцевий драматичний. На згадку про те, що в його будівлі містився клостер капуцинів, у 1995 році театр дістав свою сучасну назву — Театр Капуцинів (люксемб. Kapuzinertheater).
У теперішній час щосезону люксембурзький Театр Капуцинів пропонує своїй аудиторії в середньому десять постановок власного виробництва. Публіка також має можливість відкрити для себе трупи й ансамблі з усієї Європи та переглядати їх у оригіналі — мовою авторів.