Таємниці Лос-Анджелеса (фільм)

«Таємниці Лос-Анджелеса» (англ. «L.A. Confidential») — фільм в стилі неонуар від Кертіса Генсона, заснований на однойменному бестселері Джеймса Елроя[1]. Прем'єра фільму відбулась 19 вересня 1997 року. В картині розповідається про «темний бік» Лос-Анджелеса 1950-х. Отримав схвальні відгуки у критиків і 9 номінацій на Оскар. На 1 березня 2024 року фільм займав 123-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Таємниці Лос-Анджелеса
англ. L.A. Confidential
Жанртриллер, драма
РежисерКертіс Генсон
ПродюсерКертіс Генсон
Арнон Мілчен
Майкл Натенсон
СценаристКертіс Генсон
Брайян Гелґеланд
На основіL.A. Confidentiald
У головних
ролях
Гай Пірс
Рассел Кроу
Кевін Спейсі
Кім Бейсінгер
Денні Девіто
ОператорДанте Спінотті
КомпозиторДжеррі Голдсміт
ХудожникДжаннін Оппеволлd
КінокомпаніяRegency Enterprises
Дистриб'юторWarner Brothers
Тривалість138 хв
Моваанглійська
КраїнаСШАСША
Рік1997
Дата виходу19 вересня 1997 року
Кошторис$35 млн.
Касові збори$126.2 млн.
IMDbID 0119488

У 2015 році Бібліотека Конгресу включила фільм до Національного реєстру фільмів США[2].

Сюжет

ред.

На тлі Лос-Анджелеса 1953 року розповідається історія про трьох детективів, які розслідують масове вбивство в кафе «Нічна Сова». Глядачеві показано всю темну сторону Міста Янголів: організована злочинність, політична корупція, наркотики, порнографія, проституція, бульварна журналістика, расизм.

Сержант Едмунд Екслі (Пірс), син легендарного детектива поліції Лос-Анджелеса, повний рішучості жити за принципами свого батька. Він має загострене почуття образи, тому добровільно дає свідчення у справі поліцейської жорстокості (на основі реального інциденту) і отримує за це підвищення. Амбіційність Екслі підживлюється значною мірою нерозкритим убивством його батька.

Офіцер Венделл «Бад» Вайт(Кроу), якого Екслі вважає «безглуздим негідником», відомий своїм жорстоким поводження з чоловіками, що б'ють жінок. Вайт починає не любити Екслі після того, як його напарника, Діка Стенсленда, звільняють у зв'язку зі свідченнями Екслі. Справа «Нічної Сови» стає особистою після того, як Стенсленд виявляється однією з жертв.

Сержант Джек Вінсенс (Спейсі), респектабельний і піжонистий детектив, який підробляє як технічний консультант шоу «Жетон Поліцейського». Він також пов'язаний з Сідом Хадженсом (Девіто), видавцем журналу «Цілком Таємно». Джек отримує від Сіда відкат за інформацію про те, коли й де він буде арештовувати голлівудських зірок за різні дрібні правопорушення. Після однієї з таких схем, Джек вирішує особисто розслідувати убивство молодого актора.

Екслі прагне абсолютної справедливості, весь час намагаючись виправдати своє прізвище. Бад Вайт, розслідуючи справу «Нічної Сови», знайомиться з Лінн Брекен (Бейсінгер), повією, пов'язаною з цим інцидентом, в яку він і Екслі закохуються. Тим часом Вінсенс виходить на слід Пірса Петчета, який володіє сервісом дівчат за викликом, які після пластичної хірургії нагадують популярних кінозірок. Долі всіх трьох чоловіків взаємопов'язані.

В ролях

ред.

Нагороди

ред.

Фільм отримав дуже високі оцінки кінокритиків, був номінований на дев'ять «Оскарів»[3][4], але через конкуренцію «Титаніка» виграв тільки два — за найкращий адаптований сценарій (Браян Гелґеланд і Кертіс Гансон) і за найкращу жіночу роль другого плану (Кім Бейсінгер)[5]. Журнал «Тайм» назвав фільм найкращим 1997 року[6]. Для австралійців Пірса і Кроу фільм став дебютом у великому голлівудському кіно.

Примітки

ред.
  1. Book Review (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 13 червня 2012.
  2. Barnes, Mike (16 грудня 2015). 'Ghostbusters,' 'Top Gun,' 'Shawshank' Enter National Film Registry. The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 16 грудня 2015.
  3. The 70th Academy Awards (1998) Nominees and Winners (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2012.
  4. Weinraub, Bernard (24 березня 1998). Titanic Ties Record With 11 Oscars, Including Best Picture. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 13 червня 2012.
  5. Van Gelder, Lawrence (10 березня 1998). Footlights. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 13 червня 2012.
  6. The Best Cinema of 1997. Time (англ.). 29 грудня 1997. Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 13 червня 2012. [Архівовано 2011-11-12 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.