Таємниця Едвіна Друда

**Таємниця Едвіна Друда**
Таємниця Едвіна Друда
англ. The Mystery of Edwin Drood
	Титульна сторінка видання, вересень 1870
Жанр	готичний роман і кримінальний роман[d]
Автор	Чарлз Діккенс
Мова	англійська
Опубліковано	1870
Країна	Англія
Видавництво	Chapman & Hall
Ілюстратор	Luke Fildesd
Художник обкладинки	Чарльз Олстон Коллінз
Попередній твір	Наш спільний друг
	Цей твір у Вікісховищі

«Таємниця Едвіна Друда» (англ. The Mystery of Edwin Drood) — останній роман англійського письменника Чарлза Дікенса, який не був закінчений і досі його кінцівка та особа вбивці Едвіна Друда залишається предметом дискусій^[1]. Роман мав вийти у дванадцяти щомісячних випусках журналу «Круглий рік», але на момент смерті Дікенса було опубліковано тільки три випуски. Пізніше були випущені ще три, знайдені в рукописах. Хоча роман названий на честь Едвіна Друда, основна історія роману фокусується на його дядькові, хормейстері Джоні Джаспері, який закоханий у свою ученицю, Розу Бад. Міс Бад є нареченою Едвіна і також вона подобається Невілу Лендлесу, який приїхав зі своєю сестрою з Цейлону. Невіл Лендлес і Едвін Друд миттєво відчувають неприязнь один до одного. Пізніше Друд зникає за загадкових обставин.^[2]

Підказки і підозри

Вбивця

Хоча вбивцю не виявлено, як правило, вважають, що Джон Джаспер, дядько Едвіна, є ймовірним вбивцею. На це є три причини:

Чарлз Дікенс описав сюжет Джону Форстеру так: «...історія повинна була бути, про вбивство племінника власним дядьком».^[3]
Люк Філдс, який робив ілюстрації до роману розповів, що коли вони обговорювали з Чарлзом Дікенсом ілюстрації він сказав таке: «Я повинен мати подвійну краватку! Вона потрібна для того щоб Джаспер задушив нею Едвіна Друда».^[3]
Син Дікенса, Карл, заявив, що його батько сказав йому однозначно про те, що Джаспер був убивцею.^[3]

Книга дає такі підказки:

Описуються нічні сцени, в яких Джаспер йде таємно з Дудлзом на кладовище, де бачить негашене вапно, яке, як вважалося в той час, прискорює процес розкладу.
За день до зникнення, Едвін розмовляє з Димовою принцесою на кладовищі. Вона каже йому, що «Нед» знаходиться у великій небезпеці. Згодом з'ясується, що вона зробила такий висновок зі слів Джона Джаспера, які він сказав у стані сп'яніння у її опіумному притоні в Лондоні. Тому вона і стежила за ним, що і привело її в Клоістерем. Крім того, Джаспер єдиний, хто називав Едвіна Друда, «Нед».
У день, коли Едвіна почали вважати зниклими безвісти, Джаспер повідомив Грувджіса, опікуна Рози, що вона і Едвін розірвали свої заручини.^[4]
Роза Бад завжди боялася Джона Джаспера. Через півроку після зникнення Едвіна, він говорить їй, що його любов до неї настільки сильна, що цього достатньо щоб забрати улюбленого племінника з дороги.

Герої роману

Едвін Друд: сирота. Коли він досягне повноліття, він планує одружитися з Розою Бад і вирушити в Єгипет, працювати на фірмі, партнером якої був його батько.
Роза Бад: сирота і наречена Едвіна Друда. Їх заручини були сплановані батьками.
Джон Джаспер: хормейстер, дядько Едвіна Друда і опікун, вчитель музики Рози Бад. Він таємно кохає Розу.
Невілл та Олена Лендлес: сироти. У дитинстві вони жили в злиднях, з ними жорстоко поводилися. Олена і Роза стали подругами, а Невілл закохався в Розу.
Преподобний Септімус Кріспаркл: служитель Клоістеремського собору і опікун Невілла Лендлеса.
Хірам Грувджіс: лондонський адвокат і опікун Рози Бад. Він був другом її батьків.
Містер Баззард: клерк містера Грувджіса. Він написав п'єсу.
Стоуні Дудлз: муляр. Він знає про кладовище біля Клоістеремського собору більше, ніж будь-хто інший.
Депутат: маленький хлопчик. «Депутат» — це не справжнє ім'я, а скоріше псевдонім. Якщо він ловить Дудлза після 10-ї години вечора, він кидає в нього каміння, поки той не повернеться додому. Дудлз платить йому півпенні за це.
Дік Датчері: незнайомець.
Димова принцеса: втомлена жінка, керує в Лондоні будинком, де продають опіум і який відвідує Джаспер.
Томас Сапсі: до моменту зникнення Едвіна Друда він став мером Клоістерема.
Дін: старший священик Клоістеремського собору, людина з певним авторитетом, до якої місцеві жителі відносять з повагою. В свою чергу він може бути досить поблажливим.
Містер Тоуп: служитель Клоістеремського собору.
Місіс Тоуп: дружина служителя. Вона готує для Джаспера і здає в оренду житло Діку Датчері.
Міс Твінклтон: господиня школи-інтернату, в якому живе Роза.
Місіс Тейшер: помічниця міс Твінклтон.
Місіс Кріспаркл: овдовіла мати преподобного Септімуса Кріспаркла.
Містер Гонігантер: філантроп, опікун Невілла та Олена Лендлес.
Містер Тартар: відставний морський офіцер.
Місіс Біліккін: овдовіла далека родичка містера Баззарда.

Оригінальні публікації

I: квітень 1870 (розділи 1-4)
II: травень 1870 (розділи 5-9)
III: червень 1870 (розділи 10-12)
IV: липень 1870 (розділи 13-16)
V: серпень 1870 (розділи 17-20)
VI: вересень 1870 (розділи 21-23)

Заплановані розділи, які ніколи не публікувалися:

VII: жовтень 1870
VIII: листопад 1870
IX: грудень 1870
X: січень 1871
XI: лютий 1871
XII: березень 1871

Адаптації

Фільми

Таємниця Едвіна Друда (1935). Фільм випущений Universal Pictures, режисер Стюарт Вокер.
Таємниця Едвіна Друда (1993).

Телебачення

У 1980 році в СРСР вийшов телеспектакль Таємниця Едвіна Друда.
10 і 11 січня 2012 року на телеканалі BBC була показана драма режисера Діамойда Лоуренса з двох частин, яка має оригінальне закінчення.^[5]

Посилання на роман в попкультурі

У романі «Довге розлучення» (англ. The Long Divorce, 1952) Едмунда Кріспіна, головний герой бере собі псевдонім Датчері, коли його просять розслідувати злочин.
Едвін Друд — ім'я вигаданого гурту з серіалу Джонатан Крік (англ. Jonathan Creek).
У романі Джона Максвелла Кутзее «Ганьба» (1999), Люсі читає роман «Таємниця Едвіна Друда» перед тим, як відбувається злочин на її фермі.

Примітки

↑ Ray Dubberke, Dickens, Drood, and the Detectives, New York, Vantage Press, 1992
↑ Kate Dickens Perugini, "Edwin Drood and the Last Days of Charles Dickens", Pall Mall Magazine, Vol. 37 (1906).
↑ ^а ^б ^в The Mystery of Edwin Drood, Chiltern Library edition, London, 1950; Introduction.
↑ A Curious Burial 11 January 1890 East London Observer—an account of the burial of Ah Sing, said to be the inspiration for the character of the opium seller. Accessed 22 July 2008
↑ «PBS Masterpiece Classic schedule». Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.

[1] Ray Dubberke, Dickens, Drood, and the Detectives, New York, Vantage Press, 1992

[2] Kate Dickens Perugini, "Edwin Drood and the Last Days of Charles Dickens", Pall Mall Magazine, Vol. 37 (1906).

[r1-3] а ^б ^в The Mystery of Edwin Drood, Chiltern Library edition, London, 1950; Introduction.

[4] A Curious Burial 11 January 1890 East London Observer—an account of the burial of Ah Sing, said to be the inspiration for the character of the opium seller. Accessed 22 July 2008

[5] «PBS Masterpiece Classic schedule». Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]