Ташлаксайська гребля
Ташлаксайська гребля – гідротехнічна споруда в Узбекистані.
Греблю спорудили в 1981 році у західному завершенні Гісарського хребта, на схилі одного з відрогів, який спускається до Шахрисабзької оази між долинами річок Акдар'я та Танхизидар'я (ліві притоки Кашкадар'ї). Споруда зведена у сточищі струмка Ташлаксай, втім, Ташлаксайське сховище відноситься до наливних – тобто повинне отримувати основний ресурс за рахунок надходження води зі стороннього джерела, стік якого не перехоплений греблею.
В межах проекту звели однорідну земляну споруду висотою 32 метра та довжиною 940 метрів. Вона утримує сховище з площею поверхні 5,4 км2 та об’ємом 7 млн м3, з яких 6,7 млн м3 відносяться до корисного.
Основним призначенням греблі була іригація, при цьому планувалось зрошення 7 тисяч гектарів. Крім того, споруда виконувала селезахисну функцію.
Вже станом на другу половину 2000-х споруди Ташлаксайського гідровузла знаходились у поганому стані, через що він був виведений з експлуатації.[1][2][3]
Примітки
ред.- ↑ Unusov_GH_Izvestia.
- ↑ Water_Series_Publication5 (PDF).
- ↑ 1982_175 (PDF).