Тарсис
Тарсис (лат. Tharsis) — регіон на Марсі, величезне вулканічне нагір'я в ділянці на захід від Долини Марінера в районі екватора, західна півкуля.
 | |
| Планета | Марс |
|---|---|
| Координати | 0° пн. ш. 260° сх. д. / 0° пн. ш. 260° сх. д. |
| Площа | 30 млн км² |
| Найменування | Тарсис |
| Епонім | Тарсис[en] |
У регіоні виділяють плато Тарсис, а також западину Тарсис, яка частково оточує купол. Різниця висот без урахування вулканів становить 10 км. Площа плато — 30 млн км². Імовірно, Тарсис утворився у результаті підняття магми.
На Тарсисі розташовані найбільші в Сонячній системі вулкани (згаслі) — гора Олімп, гора Аскрійська, гора Павича, гора Арсія, які разом відомі як «гори Тарсиса». Тут також знаходиться унікальний щитовий вулкан Альба. Судячи з усього, він вивергав дуже рідку лаву, яка широко розтікалась і формувала не гору, а «щитову» височину зі слабкими ухилами.
Плато Тарсис, завдяки своїм величезним розмірам, має помітний вплив на планетологію всього Марса. На протилежному боці планети розташований менший купол Аравія, який міг сформуватися в результаті гравітаційного впливу Тарсису (подібно до того, як вплив Місяця призводить до припливів на протилежному боці Землі). У результаті виходу магми в районі Тарсису в атмосферу мала надходити велика кількість вуглекислого газу й водяної пари. За однією з оцінок[джерело?], такої кількості мало вистачити на формування атмосфери з тиском 1,5 бара і глобального шару води товщиною 150 метрів. Це говорить на користь гіпотези «вологого й теплого Марса» в ранній період його історії.
На Тарсисі виявлено кілька незвичайних глибоких «колодязів». Один з них має глибину не менше 178 метрів (судячи з освітленої стінки; дна не видно). Такі «колодязі» могли утворитися через те, що гаряча лава випалювала порожнечі під поверхнею. Різкі краї утворень кажуть про їх геологічну молодість.