Таммаріту I

Таммаріту I
Таммаріту I
Народився	7 століття до н. е.
Помер	7 століття до н. е.
Діяльність	монарх
Посада	правитель Еламуd
Батько	Уртаґу
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Таммаріту I (д/н — до 640 до н. е.) — співцар Еламу близько 653—649 років до н. е.

Життєпис

Походив з династії Хумбан-тахрідів. Син царя Уртаґу (менш ймовірно — Хумбан-Халташа I). 664 року до н. е. після смерті батька його родич Темпті-Хумбан-Іншушинак з метою захопити владу в усьому Еламі, вирішив убити Таммаріту та двох його рідних (Умманапа і Хумбан-нікаш) і двох стриєчних братів. Тому вони втекли разом до Ассирії, де отримали прихисток від царя Ашшурбанапала.

Таммаріту мешкав при ассирійському дворі до 653 року до н. е., коли Ашшурбанапал переміг Темпті-Хумбан-Іншушинака, захопивши Елам. За цим було розділено Елам між Таммаріту I, що отримав центральну частину з резиденцією в Хідалу (південніше Суз), його брат Хумбан-нікаш II — західні землі Еламу, а стриєчний брат Атта-хаміті-Іншушинак — схід з містом Аншан. Усі визнали зверхність ассирійського царя.

652 року до н. е. вирішив виявити обережність та не підтримав антиассирійське повстання у Вавилонії, що зробив натомість Хумбан-нікаш II. 651 року до н. е. після поразки останнього Таммаріту I виступив проти нього повалив та стратив разом з родиною. За цим об'єднав Елам.

Втім вимушений був враховувати широкі антиассирійські настрої. Тому став шанувати еламського царя Темпті-Хумбан-Іншушинака, запеклого ворога Ассирії.

У 649 році до н. е. відправив військо на допомогу вавилонському цареві Шамаш-шум-укіну, що боровся з Ассирією. Втім воно зазнало поразку. Можливо невдоволені цим еламіти повстали проти Таммаріту I під орудою Індабібі. Доволі швидко еламський цар зазнав поразки, після чого з родичами і 87 «князями» втік морем. Його судно заплуталося в лабіринті приморських плавнів. Таммаріту перебрався в човен і після довгих поневірянь ледве живий від голоду потрапив в полон до Бел-ібні, халдейського «князя». Його відправили до Ашшурбанапала, який відновив Таммаріту I на троні, але того ж року після повернення ассирійців до себе останнього знову було повалено еламітами.

Зрештою він оселився в Ніневії. Помер до 640 року до н. е.

Джерела

Martin Sicker (2000). The Pre-Islamic Middle East. Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-275-96890-8.
Albert Kirk Grayson: Assyria 668—635 BC: The Reign of Ashurbanipal. In: John Boardman: The Assyrian and Babylonian Empires and other states of the Near East, from the eighth to the sixth centuries B.C. Cambridge University Press, Cambridge 2006, ISBN 0-521-22717-8